01:52
07.06.2026
17.6 C
Kyiv

40 років від дня катастрофи: як сталася аварія на ЧАЕС

Аварія на ЧАЕС, 4 енергоблок ЧАЕС, Чорнобильська катастрофа
Чорнобильська катастрофа: зруйнований 4-й енергоблок ЧАЕС. Архівне фото

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції – одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії, яка забрала або змінила життя багатьох людей.

Водночас Чорнобильська аварія залишила слід у культурі, науці та сприйнятті ядерної безпеки.

Чому сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС – розповідає KyivTime.

Причина аварії на ЧАЕС

У ніч із 25 на 26 квітня 1986 року на ЧАЕС проводили планову зупинку 4-го енергоблоку для обслуговування. При цьому співробітники станції вирішили перевірити, чи здатен турбогенератор забезпечувати живлення систем реактора у разі втрати зовнішнього електропостачання. Тест планували провести при потужності 700 МВт, але під час її зниження до 200 МВт вона впала ще більше – до 30 МВт. Причиною цього було накопичення хімічного елементу Ксенон-135, який утворюється у ядерних реакторах. Аби повернути потужність, з активної зони реактора (там, де відбувається виділення енергії) витягали частину стрижнів керування.

Після запуску додаткових насосів і спроби повернутися до 200 МВт потужність різко зросла. Оператор активував аварійний захист, і після цього стався перший вибух. А незабаром, через повне зневоднення активної зони та різке зростання реактивності, стався і другий.

Переговори диспетчерів після аварії на ЧАЕС

Загалом аварію спричинили конструктивні проблеми реактора "РБМК-1000". Додатково ж вплинули помилки персоналу й порушення правил безпеки.

Після катастрофи радянська влада приховувала реальні масштаби наслідків. Про неї заговорили лише тоді, коли на АЕС у Швеції зафіксували радіоактивні частинки, що прийшли із західної частини СРСР.

Чорнобильська катастрофа: факти

Історія ЧАЕС розкриває цілий список причин і помилок, які формувалися роками і призвели до катастрофи. Довкола аварії накопичилося чимало маловідомих і показових фактів:  

  • перший серйозний інцидент на ЧАЕС відбувся в 1982 році. 14 вересня на першому енергоблоці сталася аварія, під час якої радіоактивне паливо потрапило в графітову кладку. У доповіді голова Комітету державної безпеки УРСР Степан Муха зазначав, що того дня в приміщеннях газового контуру й дренажних систем рівень гамма-випромінювання перевищив норму в 100 разів; 
  • катастрофа 1986 року на ЧАЕС спричинила викид радіоактивних речовин, який був у 400 разів потужніший, ніж під час бомбардування Хіросіми;
  • у перші дні й тижні після аварії інформацію приховували, але масові заходи не скасовували, створюючи ілюзію контролю над ситуацією;
Демонстрація на Хрещатику, 1 травня 1986 року. Архівне фото
  • масштаби ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС були безпрецедентними - до робіт залучили до 600 тисяч осіб;
  • радіоактивне забруднення охопило тисячі населених пунктів - близько 2290 міст і селищ України були забруднені радіоактивними нуклідами;
  • у перші дні опромінення отримали близько 8,5 млн жителів України, Білорусі та Росії;
  • новий безпечний конфайнмент над ЧАЕС розрахований щонайменше на 100 років експлуатації. Його ввели в експлуатацію у листопаді 2016-го, але в лютому 2025 року об’єкт був частково пошкоджений російським дроном.
Зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. Архівне фото

Чорнобиль зараз

Після катастрофи життя в районі станції змінилось. Місто Прип'ять, де колись проживало близько 50 тисяч людей, стало частиною зони відчуження, й відновити повноцінне життя там не можна буде ще дуже довго.

У самому ж Чорнобилі працюють науковці й інші фахівці, які слідкують за зоною відчуження, контролюють ситуацію та виконують різні завдання. Також у зоні відчуження є самосели – люди, які повернулися в свої домівки після аварії попри заборону.

Як розповідав керівник наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський, зона відчуження продовжує працювати навіть в умовах повномасштабної війни, хоч до нових реалій доводиться адаптуватися. За його словами, зміни торкаються й символіки у місті - частину радянських об'єктів прибирають або переосмислюють. Наприклад, на стелі Прип'яті в рамках українізації було додано апостроф. 

Прип'ять
Прип'ять. Фото: Mads Eneqvist / Unsplash

Також у місті знесли пам'ятник Леніну, який стояв на центральній площі.

Ліквідатор аварії Сергій Кірєєв, який працює в зоні з 1986 року та очолює підприємство "Екоцентр", описав Чорнобиль як складну інфраструктуру спостережень.У місті регулярно проводять радіаційно-екологічний моніторинг - перевіряють воду, ґрунт, повітря, об'єкти підвищеної небезпеки й не тільки. 

Також він розповів, що окупація зруйнувала частину інфраструктури у місті. Російські терористи залишили після себе пошкодженні приміщення, техніку та зірвані процеси. 

Чорнобильська аварія в культурі

Про Чорнобиль почали знімати кіно вже наступного року після катастрофи. Одним із перших став документальний фільм "Дзвін Чорнобиля" Роллана Сергієнка.

Окремо варто згадати й серіал "Чорнобиль" від HBO, який вийшов у 2019 році та здобув 10 премій "Еммі", а також 2 "Золоті глобуси".

Катастрофа висвітлюється і в музиці. У 1987 році композитор Мікаел Марівердієв створив симфонію для органу з двох частин - "Зона" і "Quo vadis?". Вона присвячена людям, які жертвували собою заради інших.

До Чорнобиля зверталися й популярні музиканти. Pink Floyd у 2014 році використали кадри з Прип'яті у кліпі на пісню "Marooned".

Одним із найвідоміших літературних творів про Чорнобиль є поема "Чорнобильська Мадонна" Івана Драча, опублікована у 1988-му. У ній образ Мадонни подано як матері, чий син причетний до вибуху. 

А книга нобелівської лауреатки Світлани Олексійович "Чорнобильська молитва" зібрала історії людей, які постраждали від катастрофи. Герої походять з різних країн і середовищ, але їх усіх об'єднують наслідки аварії на ЧАЕС. 

Крім того, Чорнобиль став місцем подій для серії ігор S.T.A.L.K.E.R. від української студії GSC Game World, яка здобула популярність у багатьох країнах світу.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Читайте також