У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику вже понад 25 років мешкають коні Пржевальського — рідкісний вид диких коней. Їх присутність на цій території є важливою частиною екосистеми, однак останнім часом науковці фіксують нову загрозу — шириться їх гібридизація з домашніми кіньми.
Про це пише науковець Заповідника Сергій Жила.
Проблема бере початок ще з довоєнного періоду, коли одна кобилиця з місцевого лісництва втекла й приєдналася до дикого жеребця. Вони оселилися неподалік покинутого села Стечанка. Їхнє потомство збереглося і почало розмножуватися, створивши нову гібридну лінію в межах заповідника.
У 2025 році в околицях села Запілля екологи виявили гібридних особин у холостяцькій групі. Вони мають характерні відмінності: менші щелепи, зменшені зуби та відсутність білого "дзеркальця" на носі, яке є типовим для чистокровних Пржевальських. Один із гібридних жеребців уже утворив пару, яка дала потомство, а в поточному році очікується нове лоша.
Гібридні коні мають гарний ріст і здорову статуру. Вони нагадують зниклих поліських коней і схожі на польських коників, виведених як аналог вимерлих тарпанів. Проте гібридизація ставить під загрозу збереження генетично чистого виду коня Пржевальського.
Окремі жеребці виходять за межі заповідника, намагаючись вступити в контакт із домашніми кобилами. Це створює проблеми для власників тварин і ускладнює контроль за популяцією. Ситуація може вийти з-під контролю, як це вже було зафіксовано в інших регіонах.
Схожа проблема існує в Китаї та Монголії, де коней Пржевальського також повернули до дикої природи. Там для уникнення гібридизації під час гону коней ізолюють. Цей підхід міг би бути застосований і в Україні, але його реалізація ускладнена специфікою Чорнобильського регіону.
Можливим варіантом розв'язання проблеми є вилучення гібридних особин та їх утримання у вольєрах, однак це потребує значних ресурсів і зусиль. Коні Пржевальського норовливі та сильні, а чинні законодавчі норми створюють додаткові бар’єри для реалізації таких ініціатив.