Російська Федерація періодично використовує тему Київської ГЕС як інструмент інформаційно-психологічного тиску та залякування. Наскільки реальною є загроза для столиці та якими можуть бути наслідки пошкодження дамби — розбирався KyivTime.
Коли Росія востаннє говорила про Київську ГЕС
Новий виток погроз був пов’язаний із ситуацією навколо Бєлгородської ГЕС. Після ударів по гідротехнічних спорудах у Росії минулого року почалося затоплення територій нижче водосховища. На цьому тлі російські пропагандисти стали вимагати ударів по українських об’єктах гідроенергетики.
Зокрема, у російському інформаційному просторі почали поширювати твердження про нібито неминучу атаку на Київську ГЕС. У деяких повідомленнях фігурував цілий перелік ракет, які начебто можуть бути використані проти дамби.
Втім, сам факт появи таких заяв не означає, що Росія має реальний план зруйнувати Київську ГЕС. Водночас повністю ігнорувати подібні погрози в умовах війни також не варто.
Чим відома Київська ГЕС
Київська гідроелектростанція (ГЕС) – один із найважливіших енергооб’єктів в Україні. Вона розташована на річці Дніпро, у місті Вишгород, і є частиною каскаду гідроелектростанцій.
Історія Київської ГЕС починається у 1960 році, коли стартувало будівництво, а в 1964-му станція була введена в експлуатацію. Зведення гідроелектростанції стало частиною масштабного плану радянської влади з індустріалізації та електрифікації країни. Проєкт передбачав створення потужної інфраструктури для задоволення потреб в електроенергії, які зростали.
Потужність Київської ГЕС становить близько 400 МВт. Станція обладнана потужними гідротурбінами, які перетворюють енергію потоку води в електрику.
Гідроелектростанція також відома завдяки Київському водосховищу, яке було утворено греблею ГЕС. Нині Київське море – одне з туристичних місць у Київській області.
Росія вже використовувала тему дамб як елемент пропаганди
Погрози Київській ГЕС почали активно звучати ще після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. У 2024 році російські посадовці та пропагандисти поширювали твердження, що Україна нібито сама готує провокацію на Київській та Канівській ГЕС.
Тоді речниця російського МЗС Марія Захарова заявляла про нібито підготовку Україною сценарію, який мав би повторити катастрофу на Каховській ГЕС. В українському МЗС ці заяви назвали спробою залякати населення та створити інформаційне прикриття для можливих майбутніх злочинів Росії.
Така тактика вже використовувалася Москвою перед атакою на критичну інфраструктуру. Саме тому російські заяви про Київську ГЕС варто розглядати не лише як військову погрозу, а й як інформаційний тиск.
Реакція України
У МЗС України відреагували на погрози і звинувачення від Москви, та нагадали, що до таких провокації росіяни вдаються часто. Дипвідомство вважає, що такі заяви РФ є спробами залякування українського народу та введення в оману міжнародну спільноту. Також там зазначили, що з Каховською ГЕС росіяни діяли за такою ж схемою, звинувачуючи Україну в техногенній катастрофі.
Наскільки міцна Київська ГЕС
Київська ГЕС розташована у Вишгороді та є частиною Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Станція була введена в експлуатацію у 1964 році, а створене греблею Київське водосховище отримало неофіційну назву "Київське море".
Гідротехнічна споруда має значний запас міцності, однак це не означає її абсолютної невразливості. Водночас сценарій, за якого один ракетний удар миттєво руйнує всю дамбу та утворює величезну хвилю, яка накриває столицю, експерти вважають нереалістичним.
Військовий експерт Ігор Романенко, який коментував можливі наслідки для ТСН.ua, зазначив, що серйозне пошкодження дамби потребувало б масштабного та концентрованого удару. За його оцінкою, для ураження критичної ділянки звичайними балістичними ракетами знадобилася б значна кількість влучань в одну точку.
Чи може Київ накрити "цунамі"
Один із найбільш поширених міфів російської пропаганди — сценарій гігантської хвилі, яка нібито знищить значну частину Києва.
Експерти, які раніше аналізували можливі сценарії руйнування Київської ГЕС, не підтверджують такого розвитку подій. У разі пошкодження дамби вода справді може вийти за межі русла та спричинити підтоплення окремих територій, однак це не означатиме появи океанського цунамі.
Раніше фахівці зазначали, що через особливості рельєфу та невеликий перепад рівнів води швидкість поширення води буде значно меншою, ніж це зображують російські пропагандисти.
За оцінкою Ігоря Романенка, у разі серйозного пошкодження дамби насамперед можуть постраждати території нижче Києва. Серед потенційно вразливих зон він називає Русанівські та Воскресенські сади, Гідропарк, урочище Горбачиха та деякі інші ділянки лівобережжя.
Які райони Києва можуть підтопити
Можливі наслідки залежать від масштабу пошкодження, рівня води у водосховищі, характеру руйнування та гідрологічних умов на момент аварії.
Раніше моделювання фахівців Національної академії наук України показувало, що у разі руйнування греблі найбільш вразливими можуть бути низинні території вздовж Дніпра.
Серед них:
- окремі ділянки Троєщини;
- частина Голосіївського району;
- Осокорки;
- Позняки;
- Бортничі;
- Русанівські сади;
- Гідропарк;
- території поблизу заплав Дніпра.
Водночас це не означає, що всі перелічені райони будуть повністю затоплені. Масштаб наслідків залежатиме від того, яку саме частину гідротехнічних споруд буде пошкоджено.
Оболонь і Поділ: чи є загроза для цих районів
Оболонь розташована на значній відстані від основної зони можливого поширення води, а її територія має специфічні геологічні та рельєфні особливості. Тому найімовірніше підтоплення могло б торкнутися передусім прибережних ділянок.
Поділ додатково захищений системою набережних та інженерних споруд. Тому сценарій, за якого вода повністю накриває цей район, не відповідає наявним оцінкам експертів.
Чому повне руйнування дамби є складним завданням
Київська ГЕС розташована далеко від лінії фронту, а її гідротехнічні споруди мають значні розміри та конструктивну міцність.
Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота раніше наголошував, що великі українські ГЕС надзвичайно складно зруйнувати зовнішнім ударом. За його словами, для масштабного руйнування потрібна дуже велика кількість вибухової енергії, причому у критично важливих місцях.
Відмінність від Каховської ГЕС полягає і в тому, що Каховська станція на момент підриву перебувала під російською окупацією. Це дало загарбникам можливість закласти вибухівку безпосередньо всередині гідротехнічного об'єкта.
Київська ГЕС перебуває під контролем України, тому аналогічний сценарій реалізувати значно складніше.
Чи можуть росіяни пошкодити ГЕС ракетами
Повністю виключати ракетну атаку не можна. Росія вже продемонструвала, що систематично атакує українську енергетичну та цивільну інфраструктуру.
Однак між "завдати удару по ГЕС" та "повністю зруйнувати дамбу" є принципова різниця. Ракетне влучання може пошкодити обладнання, елементи станції або окремі гідротехнічні конструкції, але автоматично не призведе до масштабного прориву всієї греблі.
Саме тому сценарій, який активно поширюють російські пропагандисти — миттєве затоплення Києва величезною хвилею — є перебільшенням.
Чи може Росія застосувати ядерну зброю
Російська пропаганда періодично підвищує ставки, згадуючи навіть ядерну зброю. Однак це не означає наявності реального рішення про її застосування.
Ігор Романенко вважає такий сценарій вкрай малоймовірним. Він також наголошував, що навіть у разі застосування надпотужної зброї не варто автоматично уявляти картину "цунамі", яка зносить столицю.
Дамба будувалась в 50-х роках минулого століття з урахуванням того, щоб витримати ядерний удар. Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота запевнив, що для її зруйнування треба було б закласти велику кількість вибухівки на самій ГЕС або скинути авіабомбу. А для другого варіанта Росії потрібно залетіти в Україну на літаках.