Ексміністр та народний депутат став ключовим фігурантом масштабної справи про привласнення коштів вкладників одного з комерційних банків, матеріали якої скерував до суду Офіс Генерального прокурора.
Про це повідомили в Офісі Генпрокурора та Національній поліції.
Згідно з матеріалами слідства, ексміністр разом із двадцятьма можливими спільниками міг організувати схему із виведення майже 90 мільйонів гривень. Слідчі вважають, що він придбав фінансову установу, аби використати її для систематичного розкрадання депозитів. До операції були залучені керівники банку різних рівнів, члени правління та наглядової ради, приватні підприємці, оцінювачі й державні реєстратори.
За даними прокуратури, механізм розтрати полягав у видачі завідомо безповоротних кредитів під заставу майна, яке фактично не існувало. Кредитні кошти згодом перераховували на підприємства, підконтрольні реальному власнику банку, та спрямовували на фінансування його бізнес-проєктів — від будівництва заводів і ТЕЦ до утримання шахти чи придбання елітних авто та нерухомості.
Працівники служби безпеки банку щорічно складали фіктивні акти про наявність заставного майна нібито у центрах Києва та Харкова. У 2021 році установа стала неплатоспроможною і не змогла виконати свої фінансові зобов’язання.
У січні 2025 року підозри оголосили 27 учасникам схеми, зокрема народному депутату IV–VI скликань. Частину фігурантів оголосили у розшук, одне провадження закрили через смерть підозрюваного. Усім інкримінують створення злочинної організації, розтрату майна, службове підроблення та відмивання коштів. Максимальне покарання — до 12 років ув’язнення з конфіскацією.
Для компенсації збитків арештували квартири, будинки, земельні ділянки, авто та корпоративні права, пов’язані з підозрюваними.
Імена організаторів прокуратура офіційно не розголошує, однак єдиним ексміністром вугільної промисловості та народним депутатом кількох скликань, який володів банком "Земельний капітал", був Віктор Тополов.