Київ поступово рухатиметься до часткової децентралізації теплопостачання, однак швидко повністю відмовитися від чинної системи неможливо, адже вона формувалася десятиліттями.
Про це повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, ключова проблема полягає не стільки у вартості тепла для споживачів, скільки у масштабі інвестицій, необхідних для змін. Нині тариф на опалення залишається економічно необґрунтованим через дію мораторію, тому робити прямі порівняння складно.
Фінансування є одним із перших серйозних викликів для столиці, яка змушена шукати резервні рішення на випадок нових ударів по енергетичній інфраструктурі.
Пантелеєв пояснив, що великі теплоелектроцентралі працюють за принципом когенерації. Вони одночасно виробляють електроенергію та тепло. Такий підхід не означає, що виробництво є дешевим, однак він вважається економічно оптимальним, оскільки процеси взаємопов’язані, а коефіцієнт корисної дії вищий.
Водночас за його словами, нові рішення можуть існувати як резервні або дублювальні системи. Навіть після завершення війни місто має відновлювати теплоелектроцентралі та готувати їх до кожного опалювального сезону. Адже без цього забезпечити стабільний старт сезону буде неможливо.
Заступник голови КМДА зазначив, що питання вартості децентралізації теплопостачання потребує детальних розрахунків. Для споживачів це не обов’язково означатиме значне зростання витрат, однак створення нової системи вимагатиме десятків мільярдів гривень інвестицій і значного часу на реалізацію.
Він також підкреслив, що навіть після появи нових потужностей місто не зможе повністю відмовитися від наявних теплоелектроцентралей. Вони й надалі залишатимуться основою системи теплопостачання, тоді як нова інфраструктура має виконувати резервну функцію на випадок пошкодження або зупинки централізованих джерел тепла.
Крім того, місто повинне формувати резервну інфраструктуру, яка зможе забезпечити подачу тепла у разі аварій чи пошкоджень основних об’єктів теплопостачання.