Українська мікологиня Неллі Жданова знайшла у зруйнованому четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС грибок, який здатен витримувати екстремальні дози радіації.
Про це пише ВВС.
Чорна пліснява, що вкрила стіни й металеві конструкції, показала незвичну поведінку: вона розросталася у напрямку джерел випромінювання, демонструючи радіотропізм. Врешті було з'ясовано, що цей чорний грибок демонструє не лише виживання, а й активне зростання під дією радіації.
Ключову роль у стійкості науковці пов’язують із меланіном – пігментом, який може слугувати природним захистом клітин. Спостереження за іншими організмами, зокрема, темнішими жабами з чорнобильських водойм, додатково вказують на адаптивний потенціал цього пігменту.
Подальші експерименти ядерної фізикині Катерини Дадачової дали підстави говорити про можливий "радіосинтез". Адже вони засвідчили, що меланізовані гриби не просто витримують великі дози радіаційного випромінювання, а й додають у рості під його дією.
Хоча механізм цієї здатності досі вивчається, результати експерименту на Міжнародній космічній станції підтвердили аналогічний ефект. Зразки Cladosporium sphaerospermum, знайдені у реакторі ЧАЕС, у космосі росли помітно швидше, а їхня біомаса частково знижувала рівень космічного випромінювання. Ці властивості вже розглядають у NASA як потенційний елемент майбутніх радіаційних щитів і "мікоархітектури", здатної самостійно відновлюватися в умовах Місяця чи Марса.