Київ має 10 районів, назви яких вже стали звичними для жителів столиці. Однак деякі найменування мають доволі несподіване походження. Одні пов'язані з географією, інші – з історичними подіями або навіть народними легендами.
Як з’явилися назви районів Києва – читайте в матеріалі KyivTime.
Голосіївський район
Згідно з однією з версій, територія нинішнього Голосіївського району в 1541 році належала Києво-Печерській лаврі. Тоді ченці вирішили засадити пустирі лісом, звідки й пішла назва "Голосієво" – фактично сіяли на голій землі.
Згодом Петро Могила, який пізніше став митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, звів там церкву та заснував монастир, облаштував сад й власний будинок. Потім його прикладу наслідувала церковна знать, яка також почала там селитися.
Водночас є й інша, більш "народна" версія. Колись ця територія була пов'язана з Добрим шляхом і Цимбаловим яром. Коли чумаків проводжали в дорогу, їхні рідні голосили – плакали і сумували. Нібито саме через ці голосіння територія й отримала свою назву.
Також є версія, що плач був пов'язаний не з чумаками, а з часами монголо-татарської навали.
Оболонський район
Колись Оболонню називали територію між Вишгородом, Подолом, Дніпром і місцевостями Пріорка та Куренівка. Землі регулярно затоплювало під час весняних паводків. Назва походить зі старослов'янської мови: словом "болоння" називали заплави біля річок і озер, а також луки.
Ситуація для Оболоні змінилася у 1960-1970-х роках. Тоді її підсипали піском, щоб підняти рівень землі й захистити від паводків. Пісок брали з кар'єрів вздовж річища Почайни та біля берегової лінії Дніпра, які згодом заповнилися водою.
Перші мешканці заселились там у 1972-му. Через три роки район утворили як територіальну одиницю й назвали на честь столиці Білорусі - Мінським.
Нинішню назву району присвоїли у 2001-му.
Печерський район
Одна з версій пов'язує назву з печерами, які існували на території району задовго до появи Києво-Печерської лаври. За іншою, слово могло походити від "печор" або "печер" - так називали круті обриви на берегах річок.
Сама назва також згадується в березні 1917 року, коли за рішенням більшовицької влади було створено Печерський партійний район. Через кілька років визначили його чіткі кордони й згодом перейменували на Центральний.
З 1924 по 1933 рік територія входила до Ленінського району, а з 1936 по 1944 рік існувала як Кіровський район.
Вже після Другої світової війни за нею знову закріпилася назва Печерський.
Подільський район
Поділ – найстаріша частина Києва. Це низинна частина історичного центру міста, і сама назва походить від старослов'янського "подол" - тобто низина або територія під горою. Словом "подоліє" також називали нижні частини пагорбів.
Колись на Подолі жили здебільшого торговці й ремісники, а на місці сучасної Контрактової площі працював ринок, який називали Торжище.
Святошинський район
Щодо назви є кілька варіантів. За однією з версій, вона пов'язана з чернігівським князем Святославом, який, згідно з літописами, володів землями Борщагівки поруч із лісом, який називали Святошиним.
Втім, є й інше пояснення. З давніх часів ту територію називали Святим лісом. Зокрема, в середньовічних джерелах вона згадується як "Земля Свеншіцька". Саме ж слово "святош" або "святенник" раніше могло означати праведника, пустельника чи монаха.
Солом'янський район
Назва району походить від поселення Солом'янка, яке існувало там ще у 18 столітті. За однією з версій, її пов'язують із тим, що будинки там вкривали соломою.
Згодом Солом'янка стала частиною Києва й, відповідно, дала назву району.
Шевченківський район
Офіційно район заснували у 1937 році за постановою Центрального виконавчого комітету УРСР. Втім, тоді він мав назву Молотовський.
Назву на честь поета, художника і прозаїка Тараса Шевченка район отримав в 1957-му.
До речі, в цьому ж районі розташована Національна опера України, яка має його ім'я.
Дарницький район
Раніше назвою "Дарниця" часто називали майже всю лівобережну частину Києва. Походження пов'язують зі словом "дар" й низкою його похідних, але є кілька версій.
За однією з них, у цій місцевості хтось комусь щось подарував. Зокрема, згадується історія про княгиню Ольгу, яка подарувала озеро синові Святославу, і від цього "дарницького" озера назва згодом поширилася на всю територію.
Інша версія пов'язує назву з часами Київської Русі, коли там були постоялі двори для іноземних послів і купців. Їх називали "дарничіє", бо вони привозили князям подарунки.
Деснянський район
Район заснували наприкінці грудня 1987 року за указом президії Верховної Ради УРСР. До нього включили частину Дніпровського району та північні передмістя Києва на лівому березі Дніпра, зокрема селище Троєщину.
Спочатку район назвали Ватутінським – на честь генерала радянської армії Миколи Ватутіна, який у часи Другої світової війни командував 1-м Українським фронтом. Його війська форсували Дніпро та звільнили 6 листопада 1943 року Київ від нацистських окупантів.
У жовтні 2001-го район перейменували, й відтоді він має назву Деснянський (на честь річки Десенка, яка протікає його територією).
Дніпровський район
Дніпровський район створили 23 травня 1969 року, виділивши його зі складу Дарницького району через перенаселеність останнього.
Назва походить від річки Дніпро, до якої прилягає район.
Нині Дніпровський район об’єднує щонайменше 22 історичні місцевості, значна частина яких після Другої світової стала майданчиком для відпрацювання експериментальних форм і процесів містобудування.