Фахівці відшукали забуті мури Флорівського монастиря на Замковій горі — їхнє розташування загубили.
Про це повідомили в ГО "Україна Інкогніта" і ДІАЗ "Стародавній Київ".
Раніше ділянка монастирських мурів оточувала обитель. Вона має довжину близько 30 метрів. Зокрема у 1834 році для розведення саду та облаштування цвинтаря з однойменною назвою до монастиря приєднали територію всієї гори Киселівка — нині Замкова у Києві.
Відповідно до проєкту архітектора Людвіка Станзані ділянку оточили дерев’яною огорожею. Вже у кінці 1840-х — на початку 1850-х років її замінили на муровану з жовто-рожевої цегли. Висота сягала близько трьох метрів, а товщина 60 сантиметрів.
Конструкція створена з квадратних стовпів та стін з простим уступчастим карнизом. Причиною руйнування стало те, що огорожу зводили на складному рельєфі зі зсувами. Тож до нашого часу збереглися лише окремі ділянки муру.
Фахівці визначили, що вони знаходяться на південний схід від дзвіниці, а також уздовж вулиці Хорива, де вціліла північна брама, лучкову арку якої розібрано. А в районі Замкової гори розташування було невідоме.
"Радянським варварам не вдалося розібрати цей фрагмент через складний рельєф — неймовірний крутосхил, яким нам довелося рухатися ледь не на чотирьох, а місцями й справді на чотирьох кінцівках", - наголосив очільник заповідника Роман Маленков.
Окрім цього, дослідники виявили ніде не описані раніше склепіння над проходами у невідомі підземні простори. Є кілька версії щодо їхнього використання: або господарський льох, або склеп, адже тут був монастирський цвинтар. Існує думка, що це колектори для відведення талої та дощової води.
Надалі наявні рештки планують ретельно оглянути та нанести на карту. Також вивчатимуть прилеглі підземелля.