Два роки тому, у 2024-му, мер Києва Віталій Кличко створив робочу групу для розробки концепції оновлення Житнього ринку на Верхньому Валу, 16. Відтоді довкола долі найстарішого критого ринку Подолу розгорнулася справжня боротьба інтересів.
Розповідаємо, як усе розвивалося.
Перший рік
Робоча група під керівництвом заступника голови КМДА Валентина Мондриївського на початку 2025 року погодила варіант передачі Житнього ринку в довгострокову оренду з умовами збереження зовнішнього вигляду будівлі та її функції як ринку. Однак згодом Київрада зареєструвала інший проєкт рішення про приватизацію ринку через продаж на аукціоні, з умовою, що покупець проведе капітальний ремонт.
Відтоді довкола ринку упродовж двох років точилася боротьба між двома групами впливу. КМДА послідовно готувала умови оренди на 30 років без права викупу, тоді як частина депутатів Київради лобіювала продаж будівлі.
Жодна з двох ініціатив так і не набрала підтримки на тлі тиску громадськості. Востаннє питання приватизації Київрада розглядала у грудні 2025 року, а КМДА паралельно готувала умови передачі об'єкта в 30-річну оренду — обидві спроби знову провалилися під тиском активістів.
Статус "щойно виявленого", але без реального захисту
У липні 2025 року Житній ринок внесли до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Києва. Але це лише проміжний статус, а не остаточне визнання пам'яткою. Станом на липень 2026 року відповідальні особи КП "Житній ринок" і профільного департаменту КМДА так і не підписали охоронний договір, який мав би стати реальним юридичним захистом будівлі.
У червні 2026 року Київська міська прокуратура подала позов до суду з вимогою зобов'язати комунальне підприємство укласти цей договір протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили.
Журналісти звертають увагу, що доки договір не підписаний, юридичні обмеження на будівельні роботи залишаються менш жорстким. А отже, у зацікавлених сторін є час "вікно" для маневрів навколо будівлі.
Підозрілий епізод із 32 мільйонами гривень
У травні 2026 року на засіданні бюджетної комісії Київради директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков намагався "вибити" з міського бюджету понад 32 млн грн на цілі, сформульовані як "реконструкція" Житнього ринку. Левова частка суми, 29,8 млн грн, мала піти не на будівельні роботи, а на розробку проєктно-кошторисної документації.
Проте закон дозволяє на об'єктах з охоронним статусом лише реставрацію, а "реконструкція" — термін, який за відсутності підписаного охоронного договору фактично розв'язує руки для перебудови чи надбудови комерційних площ. Журналісти "Телеграфа" також звернули увагу на можливий конфлікт інтересів. Костіков є засновником фірми, частка в якій через ланцюжок власності належить братові мера Володимиру Кличку та матері Артура Палатного — кума Віталія Кличка й багаторічного голови виконкому "УДАРу". Крім того, сам Костіков тривалий час офіційно працював помічником Палатного як народного депутата.
Що з ринком зараз
10 березня 2026 року Верховний Суд остаточно розірвав договір оренди другого поверху ринку з ТОВ "Танджерін". Ця компанія роками блокувала частину площ через борги та суди. Питання накопичених боргів залишається відкритим.
Станом на вересень 2026 року навколо подальшої долі Житнього ринку існує чотири конкуруючі концепції:
- збереження статус-кво під управлінням КП "Житній ринок";
- передача в довгострокову оренду;
- модель спільного управління ринком владою та інвесторами, яку пропонує Євген Клопотенко;
- і продаж інвестору — концепція компанії Inzhur.
Яку саме модель зрештою оберуть, невідомо.