26 квітня минає 39 років із моменту аварії на ЧАЕС — наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
Про це пише у своєму блозі для Укрінформу Михайло Сорока, учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
У ніч на 26 квітня 1986 року під час експерименту на четвертому енергоблоці стався вибух, який зруйнував реактор і машинний зал. Радіаційне забруднення швидко поширилося не лише територією України, а й за її межі. Проте радянська влада кілька днів намагалася приховати масштаби трагедії.
Перші повідомлення про аварію на ЧАЕС з’явилися лише 30 квітня, а вже через день — 27 квітня — почалася евакуація населення з Прип’яті й навколишніх сіл. Загалом із зони було переселено понад 100 тисяч осіб. Сьогодні ця територія залишається непридатною для життя: в окремих місцях рівень радіації досі перевищує норму в десятки і навіть сотні разів.


Чорнобиль і війна: нові загрози після вторгнення Росії
Чорнобильська зона стала однією з точок російського вторгнення в лютому 2022 року. Російські війська, знаючи про відсутність військових частин через ядерну небезпеку, швидко захопили АЕС і навколишню територію. Вони окопувалися навіть у найзабрудненішому Рудому лісі, піднімаючи радіоактивний пил. Окупанти проігнорували всі правила радіаційної безпеки, не використовуючи дозиметричних засобів, і вивели з ладу частину об’єктів та архіви станції.
Особливий інтерес росіян, як підозрюють фахівці, міг бути пов’язаний із Централізованим сховищем відпрацьованого ядерного палива, яке планувалося ввести в експлуатацію в березні 2022 року. На щастя, після деокупації виявилося, що сховище не постраждало.

Однак нова загроза з’явилася в лютому 2025 року. У ніч на 14 лютого російський безпілотник влучив у захисне укриття четвертого енергоблока ЧАЕС. Після удару виникла пожежа, що вкотре викликала тривогу щодо безпеки об’єкта. Це укриття, зведене за міжнародної підтримки, було завершене у 2016 році та мало убезпечити навколишнє середовище від подальшого витоку радіації.


Чорнобиль залишається джерелом серйозної екологічної та безпекової загрози, особливо в умовах війни. За оцінками експертів, зона відчуження буде небезпечною для життя ще щонайменше 24 тисячі років.
