Після чергової масованої атаки на Київ у ніч проти 1 серпня, коли внаслідок удару загинули дев'ятеро людей, питання доступності укриттів знову опинилося в центрі уваги. Частина загиблих перебувала просто на шляху до укриття, розташованого менш ніж за 50 метрів від будинку, адже вибухи пролунали майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги.
Про це повідомляє Суспільне.
У столиці офіційно налічується понад 4300 захисних споруд. Найбезпечнішими залишаються сховища, більшість із яких розташована на станціях метро. Під час останньої масованої атаки в метро одночасно перебували понад 56 тисяч людей. Це становить лише трохи більше 1% від населення Києва. Таким чином, навіть якщо всі станції працюють як укриття, вони фізично не можуть прихистити переважну більшість містян. Решта киян змушені шукати безпечні місця у підвалах, паркінгах, підземних переходах або залишатися вдома, покладаючись на правило "двох стін".
Перевірки виявили замкнені укриття та порушення
Із початку року Департамент муніципальної безпеки КМДА провів понад 600 перевірок укриттів. Інспектори зафіксували відсутність освітлення, місць для сидіння, незадовільний технічний стан приміщень, а також випадки, коли укриття залишалися зачиненими.
Найчастіше йдеться про приміщення, які орендує бізнес. Хоча орендарі зобов'язані відкривати такі укриття під час повітряної тривоги, на практиці ця вимога нерідко ігнорується.
У Верховній Раді нагадали про відповідальність
У КМДА заявили, що підтримують ідею виселення орендарів, які не відкривають укриття, однак вважають, що для цього потрібні додаткові законодавчі механізми.
Водночас голова парламентського комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко пояснив Суспільному, що необхідні норми вже діють. За його словами, якщо приміщення офіційно внесене до реєстру захисних споруд, його власники чи користувачі зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ людей під час тривоги. За порушення передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Депутат також зазначив, що міська влада могла б активніше взаємодіяти з бізнесом, щоб вирішувати проблему ще до застосування санкцій.
Мобільні укриття так і не стали масовими
Попри плани встановити 500 мобільних укриттів, у 2025 році більшість виділених на це коштів райони повернули до бюджету. На 2026 рік фінансування таких об'єктів взагалі не запитували.
Наразі в Києві працює лише одне мобільне укриття — у Деснянському районі.
Після атаки 1 серпня мер Віталій Кличко заявив, що мобільні укриття встановлюватимуть там, де поблизу житлових будинків їх бракує, а необхідне фінансування вже передбачене. Водночас ще торік у КМДА пояснювали відсутність таких споруд тим, що в Україні не було нормативної бази, яка дозволяла б офіційно вводити їх в експлуатацію та включати до фонду захисних споруд.
Нові укриття будують, але не всі відкривають
У столиці триває будівництво протирадіаційних укриттів на території шкіл і дитсадків. Із 44 запланованих об'єктів наразі завершено дев'ять, однак офіційно введено в експлуатацію лише три.
Серед проблемних прикладів — укриття біля ліцею №197 у Святошинському районі. Попри завершене будівництво, місцеві жителі не можуть користуватися ним під час повітряних тривог через затримку з введенням в експлуатацію. За словами мешканців, чиновники пояснюють це проєктними змінами, але конкретних причин не називають.
Таким чином, хоча Київ поступово розширює мережу захисних споруд, питання їхньої доступності, технічного стану та своєчасного відкриття для людей під час небезпеки залишається одним із найгостріших.