Понтонні переправи через Дніпро можуть стати для Києва резервним способом сполучення між берегами, однак повноцінно замінити міські мости вони не зможуть. Водночас спорудження тунелю під річкою є значно складнішим і дорожчим рішенням, реалізація якого може зайняти від чотирьох до шести років.
Про це в ефірі Новини.LIVE розповів голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик.
За його словами, місту варто було заздалегідь розглядати понтонні переправи як один із резервних варіантів на випадок проблем із мостами. Водночас просто відтворити конструкції, які використовували в Києві під час Другої світової війни, сьогодні неможливо через інші умови експлуатації та сучасні вимоги до таких споруд.
Селик зазначив, що для створення понтонних переправ спочатку необхідно визначити найбільш придатні ділянки на обох берегах Дніпра та облаштувати відповідні під'їзди. При цьому пропускна здатність таких конструкцій буде значно нижчою, ніж у звичайних міських мостів.
За оцінкою урбаніста, рух понтонами буде повільнішим через особливості самої переправи та під'їзних шляхів. Тому кілька таких конструкцій не зможуть забезпечити звичний для Києва потік автомобілів, якщо основні мости стануть недоступними.
У такій ситуації, на думку Селика, понтонні переправи доцільніше використовувати для перевезення максимальної кількості пасажирів або вантажів. Зокрема, пріоритет можна було б надати автобусам, які перевозять значно більше людей, ніж приватний транспорт.
Тунель під Дніпром потребуватиме років
Ще одним варіантом альтернативного сполучення між берегами є тунель під Дніпром. Селик вважає цей проєкт перспективним у довгостроковій перспективі, однак він не зможе швидко розв'язати проблему транспортного сполучення.
За його словами, саме проєктування тунелю може тривати один-два роки. Додатковий час знадобиться для виготовлення тунелепрохідницького щита, після чого безпосереднє будівництво може зайняти ще близько двох-трьох років.
Таким чином, загальний термін реалізації такого проєкту може становити від чотирьох до шести років. Крім того, будівництво тунелю може коштувати у три-п'ять разів дорожче, ніж спорудження звичайного мосту.
Селик пояснив, що тунель не прокладатимуть безпосередньо по дну Дніпра. Його мають споруджувати в ґрунтах під річкою. Окрім самого тунелю, проєкт передбачатиме будівництво під'їзних доріг з обох боків.
Водночас урбаніст наголосив, що тунель може бути лише довгостроковим рішенням. Для нинішніх транспортних викликів Києву потрібні швидші способи організації сполучення між лівим і правим берегами.
Які ще варіанти пропонують для Києва
Серед можливих рішень Селик назвав розвиток громадського транспорту між берегами Дніпра. Зокрема, він запропонував розглянути можливість запуску річкового маршруту між Русанівкою та Поштовою площею.
За попередньою оцінкою, поїздка водним транспортом могла б займати близько 15 хвилин. Однак для запуску такого сполучення необхідно замовити спеціальні судна, а їхня доставка до Києва може тривати кілька місяців.
Ще одним обмеженням є сезонність. У зимовий період річковий транспорт, імовірно, не зможе повноцінно працювати через відсутність навігації на Дніпрі з листопада до березня.
Крім того, урбаніст пропонує переглянути маршрутну мережу громадського транспорту, облаштовувати для нього окремі смуги та за необхідності обмежувати рух приватних автомобілів. Це, на його думку, може допомогти збільшити пропускну здатність транспортної системи столиці в разі проблем із мостами.