Упродовж спекотних днів наприкінці червня 2026 року поверхня в окремих точках Києва прогрілася до рекордних 51,2°C. Такі висновки містить аналітика порталу ЛУН, побудована на знімках супутників європейської програми Copernicus Sentinel-3.
Важливо розуміти: мапи показують не температуру повітря, а нагрів самих поверхонь — покрівель, дорожнього покриття, ґрунту, водойм і зелених насаджень — у момент, коли супутник пролітав над містом близько полудня. Такі дані добре ілюструють так званий ефект міського теплового острова — наскільки сильніше розжарюється щільна забудова порівняно з парками та лісами.
Де в Києві найспекотніше, а де прохолодніше
Рекордні позначки — до 47°C — зафіксовані в промислових зонах та транспортних вузлах. На лівобережжі це насамперед Дарницька промзона та околиці Бортницької станції аерації. На правому березі найбільше розжарилися промислові ділянки Оболоні та Подолу.
Натомість масиви зелені та водна гладь тримають температуру на 10–15 градусів нижче, ніж сусідня забудова. Наприклад, у центрі Голосіївського лісу поверхня місцями охолоджувалась приблизно до 20°C — але варто вийти з-під крон дерев, як показник одразу підскакував більш ніж на 5 градусів. Прохолодою також вирізняються Конча-Заспа, Дніпро та Київське водосховище.
Як Київ виглядає на тлі інших міст
Цікаво, що саме українські міста показали найвищі цифри у всій вибірці — вищі, ніж у Парижі чи Варшаві. Так, у Криму термометр (точніше, датчик супутника) показав 54,5°C, в Одесі — 52,9°C. Для порівняння: у Варшаві максимум становив 50,1°C, а в Парижі — лише 47,2°C.
У Львові найбільше нагрілися центральні квартали, Левандівка та Кульпарківська разом з промисловими територіями, тоді як Брюховичі й Винники залишились відчутно прохолоднішими. В Івано-Франківську пекло сильніше там, де щільна забудова, а біля парків і водойм — помітно легше. В Одесі різниця між центром і узбережжям особливо показова: море й прибережна смуга самі по собі охолоджують довколишні райони.
Чому це має значення
"Міста сьогодні конкурують за якість середовища. Зелені зони, водойми та невисока щільність забудови безпосередньо впливають на те, наскільки комфортно людям жити під час літньої спеки. Варто відійти від суцільного асфальту й бетону до лісу чи парку – і температура поверхні може бути нижчою на 10–15 градусів", — пояснює керівниця напряму соціальної відповідальності ЛУН Анна Денисенко.
Дослідження базується на відкритих даних Copernicus за 26–29 червня 2026 року, зібраних супутниками Sentinel-3A та Sentinel-3B з тепловим радіометром SLSTR (роздільна здатність — приблизно 1 км).