У листопаді 2024 року дослідження проєкту "ЛУН" показало: лише 9% київських будинків обладнані пандусами, що відповідають стандартам для використання крісел колісних. За два роки місто запустило нову хвилю програм із розвитку безбарʼєрності.
Розповідаємо, що з цього вже втілили в життя.
Новий урядовий план на 2025–2026 роки
У Києві затвердили План заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року. Це вже другий, конкретніший етап Національної стратегії 2021 року. Тепер зобовʼязання розписали по роках і по конкретних об'єктах.
Скільки безбарʼєрних маршрутів уже зробили
За словами посадовців КМДА, станом на травень 2026 року в столиці вже облаштували 138 км безбарʼєрних маршрутів. Це доступні пішохідні шляхи від зупинок громадського транспорту до соціально важливих обʼєктів: лікарень, ЦНАПів, навчальних закладів. Наприклад, Подільська РДА за 2024–2025 роки облаштувала такі маршрути за пʼятьма адресами — на вулицях Ярославській, Костянтинівській, Мостицькій та Перемишльській. У 2026 році пріоритетом району стала доступність до медичних закладів, зокрема Інституту вертебрології на Оболонській, 12. Солом'янська РДА визначила три ключові маршрути, які охоплюють десятки державних установ, лікарень та аптек.
Окремо КК "Київавтодор" за останні два роки облаштувала 48 безбарʼєрних підходів до соціально важливих обʼєктів. На 2026 рік там запланували ще 25 оновлень — зокрема знижують бордюри, облаштовують тактильну навігацію, а там, де дозволяють технічні умови, — ліфти й пандуси під час планових ремонтів вулично-дорожньої мережі.
Київ у загальнонаціональному рейтингу безбарʼєрності
У червні 2026 року Мінрозвитку спільно з ЛУН вперше склали загальнонаціональний рейтинг фізичної безбарʼєрності українських міст. Перше місце посів Львів, до першої п'ятірки також увійшли Харків, Вінниця, Житомир і Полтава. Київ опинився лише на девʼятому місці — а за окремим показником "Безбарʼєрність будівель і просторів" столиця й зовсім посіла 17-те місце. Найменш безбарʼєрними містами рейтинг визнав Ужгород, Черкаси, Миколаїв, Івано-Франківськ та Херсон на останньому місці.
Це узгоджується і з іншими незалежними оцінками інфраструктури Києва. У липні 2026 року глобальний рейтинг якості життя The Economist Intelligence Unit оцінив саме інфраструктуру Києва лише у 27 балів зі 100 — цей показник зрівнявся з Даккою, столицею Бангладеш.
Утім, Мінрозвитку визнає проблему з якістю моніторингу. У 2026 році міністерство розширило перелік обʼєктів, які підлягають обстеженню на безбарʼєрність. Уперше в цей перелік включили саме багатоквартирні житлові будинки, а також готелі, ресторани та АЗС. Тобто раніше системного обстеження саме житлового фонду фактично не було.
Плани Києва на 2025–2026 з конкретними цифрами
Затверджений київський план на 2025–2026 роки вперше містить конкретні кількісні цілі: облаштувати понад 600 прибудинкових територій, капітально відремонтувати понад 400 багатоквартирних будинків, встановити 70 звукових світлофорів і понад 350 модернізованих ліфтів, обладнати пандусами й універсальними вбиральнями 285 закладів освіти та зробити повністю доступними 165 шкільних укриттів. Втім, громадська спільнота "Пасажири Києва", яка аналізувала цей план, заявила, що не знайшла в ньому жодних чітких кількісних індикаторів виконання — тобто цілі є, а механізму публічно перевірити прогрес по кожній із них поки немає.
Що з пандусами у самих будинках
Ще у травні 2024 року районні адміністрації Києва вперше затвердили спільні адресні переліки житлових будинків, де заплановано встановити пандуси або електропідйомники. Тоді йшлося про понад 390 будинків одразу по всьому місту. У КМДА одразу застерігали, що це лише перший, "консолідований" крок і далеко не всі будинки, де це потрібно, увійшли до списку.
Офіційний звіт про виконання плану за 2025 рік показує, що робота триває, але точково. Наприклад, Деснянська районна адміністрація за рік обстежила 64 обʼєкти на доступність і звітує про встановлення пандуса в конкретному під'їзді — будинку 63-Б на вулиці Бальзака, для конкретної особи з інвалідністю. Тобто підхід і надалі радше адресний і повільний, ніж масовий. Конкретний під'їзд отримує пандус переважно тоді, коли за нього звертається мешканець із конкретною потребою, а не за єдиним централізованим планом на весь житловий фонд.