Власне житло для значної частини українців залишається фінансово недосяжним, особливо якщо йдеться про відносно безпечні регіони. За результатами дослідження одного з найбільших порталів нерухомості, різниця у доступності квартир між містами є вкрай відчутною.
Про це пише OBOZ.UA.
Аналітики звертають увагу, що ситуація на ринку виглядає парадоксальною: міста, які вважаються безпечнішими, водночас стають найменш доступними для тих, хто забезпечує їхню повсякденну життєдіяльність. За їхніми спостереженнями, безпекові ризики стримують попит і впливають на ціни: чим ближче до західного кордону, тим вища вартість житла.
Скільки років потрібно відкладати на квартиру
Якщо перевести ціни у роки праці за умови відкладання повної річної зарплати, то для купівлі однокімнатної квартири потрібно працювати:
- у Луцьку та Ужгороді — близько 8,5 року;
- у Львові — 8,4 року;
- у Києві — 7,7 року;
- у Харкові — 3,5 року;
- у Миколаєві — 3,4 року;
- у Запоріжжі — 2,4 року.
Таким чином, різниця між сходом і заходом країни вимірюється кількома роками повного річного доходу.
Якщо ж врахувати рівень заробітків у різних професіях, дисбаланс стає ще помітнішим. Для менеджера з продажу квартира в Харкові еквівалентна приблизно 2,6 річної зарплати, тоді як у Львові чи Ужгороді — понад шість років роботи. Для бухгалтера цей розрив ще більший: від 3,5 року в Харкові до 8–9 років у західних містах.
Найскладніша ситуація склалася для представників низькооплачуваних професій. Зокрема, прибиральникам у Києві довелося б відкладати весь річний дохід протягом 14 років, а у Львові — понад 15 років, щоб придбати окреме житло.
Експерти зазначають, що безпека західних регіонів фактично перетворилася на дорогий ресурс: Львів та Ужгород поступово стають економічно недосяжними для багатьох категорій працівників. Для частини людей окрема квартира — це не питання комфорту, а необхідна умова виживання.
Оренда: ще більший виклик
Не менш напруженою залишається ситуація з орендою. За підрахунками дослідників, у Харкові оренда однокімнатної квартири становить близько 20% середньої зарплати. У Києві цей показник сягає приблизно половини доходу, у Львові — від 60 до 80% залежно від професії, а в Ужгороді — в середньому до 80%. Для барист, касирів чи продавців у цьому місті витрати на оренду можуть досягати 96–98% місячного заробітку.
Водночас у Харкові представники більшості професій витрачають на оренду менш як половину доходу, а нерідко — лише третину. У Львові та Ужгороді для прибиральників вартість оренди перевищує 100% місячного заробітку, що фактично унеможливлює винайм окремого житла без додаткових джерел фінансування.