Київський зоопарк пережив складну зиму під обстрілами та в умовах постійних відключень електроенергії. Попри це, тварини пережили холодний сезон без втрат. За словами директора закладу Кирила Трантіна, це стало можливим завдяки цілодобовим чергуванням працівників, які топили печі, запускали генератори й фактично жили на роботі.
Про це пише "Вечірній Київ".
Зима під обстрілами: як вистояв КиївЗоо
У зимових павільйонах зоопарку підтримували тепло навіть під час блекаутів. У вольєрі найстаршої в Європі горили Тоні температура трималася на рівні +21°C завдяки саморобній системі опалення на дровах, яку, за словами директора, вдалося реалізувати завдяки його інженерній освіті. Через поважний вік Тоні отримує м’яку їжу та особливо полюбляє компот із сухофруктів. Коли зникала електрика, їжу для приматів готували на дров’яній плиті.
Копитних до зими готують заздалегідь: наприкінці літа їм збільшують раціон, щоб тварини входили в холодний період із запасом ваги. Такий процес є природним. У разі посилення морозів годування додатково коригують. За словами керівника, здорові тварини під постійним наглядом переносять холод без проблем, а головне для них — відсутність протягів.
Пошкоджені дахи й поранені тварини
За чотири роки повномасштабної війни зоопарк адаптувався до роботи в екстремальних умовах. Половина скляних дахів пошкоджена вибуховими хвилями, однак їх тимчасово перекрили фанерою, дошками, полікарбонатом і плівкою — скло наразі вирішили не встановлювати через ризик нових обстрілів. Раніше уламками були травмовані крокодил, черепаха та олень-мунтжак, але всіх вдалося врятувати.
"Ми почали готуватися до складних часів вже у 2022-му році, після потужного ворожого обстрілу восени, коли почалися перші відключення електроенергії. Тоді й встановили перші булер’яни, придбали й печі на дровах, плиту для приготування їжі.
І коли сталися перші відключення електрики й зранку люди не могли приготувати їжу для тварин, дров’яні печі дуже виручали. Потім з кожним роком ми трошки вдосконалили наші історії, що стосуються незалежної електрики, незалежного опалення. Тому у нас зараз 10 генераторів, 10 булер’янів, печі. Є інвертори, є сонячні батареї. Тобто ми працюємо, знаєте, як військовий госпіталь, або підрозділ — автономно", — пояснює Кирило Трантін.
Директор зазначає, що тварини не пов’язують вибухи з війною, сприймаючи їх радше як природні явища на кшталт грому. Найбільшу небезпеку становлять уламки.
З 2022 року зоопарк прийняв і адаптував майже 600 врятованих тварин із прифронтових регіонів та приватних господарств. Серед них — тигриця Даліла з Харкова, яка приїхала виснаженою й у стресі, але пройшла реабілітацію й повністю відновилася, а також лемури Адам і Єва з Херсона. Адам довго звикав до нових умов і через пережиту травму залишається обережним до людей, тому утримується окремо.
Для врятованих тварин минулого року збудували близько десяти нових вольєрів. Більшість підопічних залишаються у Києві, адже європейські зоопарки, які активно допомагали у 2022–2023 роках, нині вже вичерпують свої можливості з прийняття нових тварин. Водночас підтримка триває — нещодавно партнери передали сухі кормові суміші, зокрема для слона Хораса, який щодня отримує кілька кілограмів такого корму.
Кадровий дефіцит залишається серйозною проблемою: частина працівників воює, шестеро співробітників загинули на фронті. Значне навантаження нині лягає на жінок-співробітниць, які працюють по кілька діб поспіль.
Окремий напрям роботи — емоційно-психологічна реабілітація військових і їхніх родин. У 2024 році такими програмами скористалися 55 тисяч людей, а у 2025-му — вже близько 90 тисяч. За словами директора, зоопарк став місцем підтримки для військових, дітей, людей з інвалідністю та переселенців. І коли захисники приходять сюди у відпустці, вони бачать, що оберігають не лише країну, а й мирне життя — у тому числі й свій зоопарк.