У столиці вже встановили п’ять міні-ТЕЦ із захистом другого рівня.
Про це повідомив виконувач обовʼязків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Наразі запущено п’ять таких електростанцій: дві з них уже введені в експлуатацію, ще на трьох тривають пусконалагоджувальні роботи. Сукупна потужність цих об’єктів становить 66 мегаватів. За словами Пантелеєва, цього обсягу недостатньо для повного забезпечення потреб Києва, однак установки дозволяють підтримувати роботу окремих важливих об’єктів.
Він також зазначив, що місто продовжує закупівлю обладнання, зважаючи на ризики атак по газовій інфраструктурі. Саме тому було ухвалено рішення про диверсифікацію джерел живлення. Зокрема, замовлено дизельну електростанцію потужністю 20 мегаватів, запуск якої планують у березні. Окрім цього, ще одну велику когенераційну установку орієнтовно мають намір ввести в експлуатацію у серпні. За його словами, всі такі об’єкти зводять одразу в захисних спорудах.
Загалом, як повідомив посадовець, на роботи зі встановлення семи установок спрямували близько 12 мільярдів гривень. Ці кошти охоплюють закупівлю обладнання, його монтаж та будівництво захисної інфраструктури.
Нагадаємо, що йдеться про так звані міні-ТЕЦ. У 2024 році Київ оголосив тендер на закупівлю 15 когенераційних установок для виробництва теплової та електричної енергії. Того ж року "Київтеплоенерго" визначило словацьку компанію переможцем конкурсу на постачання обладнання загальною потужністю 40,5 МВт.
За словами Пантелеєва, ці газопоршневі установки виконують функцію резервного живлення для об’єктів критичної інфраструктури. Вони забезпечують роботу великих котелень у разі знеструмлення, адже звичайні генератори не здатні покрити їхні потреби. При цьому надлишок виробленої електроенергії може спрямовуватися на забезпечення житлових будинків поблизу.
Такі електростанції мають потужність понад 20 МВт, і кожен об’єкт потребує індивідуального проєктування з урахуванням конкретної локації та обов’язкового розміщення в захисних умовах.
Фінансування проєкту здійснюється з кількох джерел: частину коштів виділили з міського бюджету, частину — з комунального підприємства "Київтеплоенерго", а частину обладнання Київ отримав у межах міжнародної допомоги, зокрема, за програмами ПРООН.