Першій столичні "електричні автобуси" з’явилися в Україні одразу після того, як тролейбуси впровадили в Москві. З 1935 року громадський транспорт назавжди змінився.
Тролейбуси вийшли на маршрути в Києві 90 років тому — 5 листопада 1935 року. Тоді таке бачили вперше, адже вулицями рухався фактично автобус, у якого замість палива є контактна мережа. Тролейбус став своєрідною трансформацією для тогочасного міста.
Київ був другим містом в СРСР після Москви, де запустили тролейбусну лінію. Вона з’єднала Завод імені Домбаля (на сучасній вулиці Кирилівській) з вулицею Червоноармійською (Великою Васильківською), прокладаючи шлях через площу імені Льва Толстого (Українських Героїв).
На маршруті працювало чотири тролейбуси моделі ЛК-5, а квиток коштував всього 25 копійок. Пізніше на місці колишнього заводу облаштували повноцінне тролейбусне депо на сотню таких транспортних засобів.
Тоді як вже влітку наступного року маршрут продовжили до залізничного вокзалу. Таким чином забезпечили сполучення між промисловими районами, центром і головним транспортним вузлом.
Надалі на зміну першим ЛК-5 прийшли більш надійні моделі ЯТБ-1 та ЯТБ-2, що були більш потужними та комфортними. Невдовзі запустили ще одну лінію: від Бессарабського кварталу до площі ІІІ Інтернаціоналу (нині Європейська площа).
Вже наприкінці 1930-х вийшли потужні тролейбуси ЯТБ-4. Із вересня 1940 року додали четвертий маршрут від площі Льва Толстого до площі ІІІ Інтернаціоналу з 4 тролейбусами. Перед початком Першої світової тролейбусна мережа мала 4 маршрути та забезпечувала зв’язок між ключовими локаціями міста.