Маріїнський палац є визначною архітектурною пам’яткою, яка також відіграє чималу роль у політичному житті України, оскільки є офіційною резиденцією президента. Цьогоріч минає 270 років з моменту зведення столичної пам’ятки епохи бароко.
Що відомо про історію Маріїнського палацу – в матеріалі KyivTime.
Як з’явився Маріїнський палац
Історія Маріїнського палацу бере свій початок у другій половині 18 століття. У той період Київ був адміністративним центром Київської губернії, що входила до складу Російської імперії. Місто неодноразово відвідували російські монархи, проте постійної резиденції для них тут не було.
На думку дослідників, ініціаторкою будівництва палацу могла бути імператриця Єлизавета Петрівна. Вона побувала в Києві у 1744 році та зупинялася в покоях на території Києво-Печерської лаври.
Існує й інша версія, згідно з якою спорудження резиденції мало на меті створити комфортні умови не лише для імператриці, а і для її таємного чоловіка Олексія Розумовського. Він був вихідцем із козацького роду з села Лемеші, а згодом став графом Російської імперії та титулованим князем Священної Римської імперії.
Перший варіант палацу будували у 1748–1752 роках. Від початкової споруди до наших днів збереглося лише загальне планування. Композиція включає центральну частину з двома флігелями, а головний вхід спрямований на південний схід. Оригінальний проєкт не зберігся, проте з листів імператриці відомо, що вона бажала, щоб резиденція була схожа на палац у підмосковному Перово.
Палац був спроєктований придворним архітектором Бартоломео Растреллі. Втім залишається незрозумілим, чи був він безпосереднім автором, або ж лише затвердив готовий проєкт. У петербурзьких і московських архівах збереглися оригінали креслень воріт і огорожі палацу, підписані Растреллі. Саму ж будівлю в бароковому стилі зводив архітектор Іван Мічурін.
Пожежа в Маріїнському палаці
Кілька разів будівлю реконструювали, а наймасштабніші зміни відбулися у 1868-1870 роках, за розпорядженням імператора Олександра ІІ. Цю перебудову зумовила масштабна пожежа 1819 року, яка повністю знищила другий поверх, де розташовувалися парадні зали імператорської родини. Перший поверх, призначений для обслуги, був збудований із каменю, тому зміг вціліти.
Під час реконструкції палац отримав новий цегляний поверх, фасади прикрасили пластичними архітектурними деталями, що зберегли риси стилю Растреллі, а інтер’єр поєднав елементи класицизму, бароко та ренесансу.
Окремо варто додати й те, що палац був резиденцією імператорської родини під час революції 1917-го. Свого часу в його стінах зупинялися імператриця Катерина II, воєначальник Михайло Кутузов, генерал Микола Раєвський та інші відомі постаті.
Під час Першої світової війни в палаці мешкала імператриця Марія Федорівна, мати Миколи II. Вона організовувала відправлення санітарних поїздів і координувала лікування поранених військових. Після революції будівлю спочатку переобладнали під технікум, а згодом відкрили музей.
Наступні реставрації Маріїнського палацу
Не оминули палац і руйнування Другої світової війни. Тоді в його центральну частину влучила бомба, внаслідок чого він отримав значні пошкодження. Після відновлення, яке тривало у 1945-1949 роках під керівництвом Павла Альошина, будівля стала місцем проведення урочистих подій, відомим як Царський палац.
Проте вже у 1950-му її почали називати Маріїнським палацом, так само, як і парк, що розташований поруч з нею. Нова назва, згідно з однією з версій, була дана на честь імператриці Марії Олександрівни. Сам парк протягом свого існування також неодноразово переживав безліч перейменувань. Спочатку його називали Регулярним садом, потім він став Царським, далі Палацовим й Олександрівським, а пізніше його називали парком Жертв Революції, Київським, Пролетарським та Радянським.
Наступна реставрація тривала з 1979 по 1982 роки. Її проводили в межах підготовки до урочистостей, присвячених 1500-річчю від заснування Києва. Тоді очікували, що до палацу завітає очільник СРСР Леонід Брежнєв.
Перед реставрацією були проведені детальні дослідження, за результатами яких будівлі повернули вигляд XIX століття. Це відобразилось в оформленні фонтанів, озелененні території, облаштуванні водограїв, розкішних залів, мармурових сходів тощо.
Вже у 21 столітті відбулася нова реставрація, яка стартувала у 2007 році. Після масштабного ремонту палац урочисто відкрили 16 січня 2018-го. Подія відбулася в день зустрічі тодішнього президента Петра Порошенка з послами інших країн та представниками міжнародних організацій.
Маріїнський палац сьогодні
Нині в палаці проходять зустрічі президента України з лідерами інших країн, а також церемонії вручення звання Герой України.
Маріїнський парк, розташований поруч, має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Територія прикрашена пам’ятниками, парковими скульптурами, а також тут розташований міст закоханих – популярне місце серед молоді.
Оформлення кожного приміщення Маріїнського палацу є унікальним. У центральній частині будівлі є Білий зал. Він з’єднаний із вестибюлем високими арковими прорізами.
Поруч із Білим залом розміщені Зелена вітальня та Бенкетна зала, кожна з яких вирізняється домінуванням певного кольору.
З кожною епохою Маріїнський палац зазнавав перебудов. Кожне оновлення залишало по собі певні риси, які згодом відтворювалися під час наступних реставрацій. Тому те, яким був первинний вигляд палацу, ймовірно назавжди залишиться загадкою.