11 липня у Києві на Замковій горі відбулася масштабна екологічно-історична толока, головною метою якої стало впорядкування занедбаної території Флорівського кладовища.
Ініціаторами і організаторами виступили ДІАЗ "Стародавній Київ" та "Україна Інкогніта".
"До прибирання старовинного некрополя долучилися близько тридцяти небайдужих волонтерів. Особливою рисою акції стала участь черниць Флорівського монастиря, що додало події особливої атмосфери спільної справи та духовної єдності", — наголосили у "Стародавньому Києві".
Вдалося виконати значний обсяг робіт:
• Розчищення стежок: волонтери прокосили та повністю очистили від завалів пішохідні доріжки Флорівського цвинтаря.
• Прибирання сміття: з території некрополя зібрали та підготували до вивезення велику кількість побутового сміття й сухостою.
• Звільнення стіни: від густих чагарників та самосійної порості звільнили ділянку біля історичних залишків великої монастирської стіни.
• Екозони для відпочинку: зі старих повалених колод безпосередньо на місці створили затишні еколавки. Організатори зазначають, що тепер тут з’явився чудовий простір для тихої медитації.
Головним результатом сьогоднішньої роботи стало відкриття ще однієї панорамної точки. Відтепер Замкова гора має вже три упорядковані оглядові майданчики:
- 1. Перший (на відрозі Клинець): відкриває класичний краєвид на Андріївський узвіз, Андріївську церкву та Замок Річарда.
- 2. Другий (біля Могили Богданівців): орієнтований на панорами Подолу.
- 3. Третій (у північно-західній частині гори): новий майданчик, облаштований під час сьогоднішньої толоки, з якого відкривається дивовижний вигляд на Гончарі-Кожум’яки (Воздвиженку), Волову гору та бані Покровського монастиря.
Ця акція стала продовженням системної кампанії з відновлення Замкової гори. Попередня велика толока відбулася у квітні. Тоді активісти привели до ладу схили біля символічної Могили Богданівців — місця спочинку 16 військовослужбовців Першого українського полку імені Богдана Хмельницького, які у серпні 1917 року на станції Пост-Волинський стали першими жертвами російської збройної агресії проти УНР.
Флорівський цвинтар на Замковій горі — один із найстаріших некрополів Києва, що виник у 1816 році як монастирське кладовище однойменної жіночої обителі на Подолі. Тут знаходили свій останній спочинок не лише черниці, а й відомі кияни — міщани, купці, військові та представники духовенства. Офіційно закритий для поховань ще у першій половині XX століття, цвинтар тривалий час перебував у запустінні, руйнуючись під впливом природи та вандалізму.