У Києві демонтували захисні риштування з пам’ятника видатному українському композитору Миколі Лисенку, розташованого біля Національної опери України. Це вже третій столичний памʼятник, який відкрили в межах "Тижнів благоустрою". Таке рішення викликало активне обговорення серед киян, адже, попри війну, загроза ракетних і дронових атак на місто залишається.
Про демонтаж захисних конструкцій повідомили в Національній опері України імені Тараса Шевченка та Департаменті культури КМДА.
Риштування встановили ще у березні 2022 року, щоб убезпечити пам’ятник від можливих пошкоджень через вибухові хвилі та уламки під час російських обстрілів.
У міській адміністрації зазначають, що нині триває впорядкування історичних пам’яток столиці. Раніше захисні конструкції вже прибрали з пам’ятника княгині Ользі на Михайлівській площі, а також із монумента Лесі Українці. У Департаменті культури пояснюють такі кроки бажанням зберегти культурну спадщину та повернути мешканцям можливість бачити історичні пам’ятки без тимчасових укриттів.
Втім, у соцмережах рішення викликало неоднозначну реакцію. Під публікацією Департаменту культури одна з користувачок поцікавилася, наскільки виправданим є демонтаж захисту, зважаючи на те, що лише протягом червня внаслідок російських атак у Києві зазнали пошкоджень 29 об’єктів культури. На це запитання представники департаменту публічно не відреагували.
Схожі дискусії виникли й під повідомленням Національної опери. Частина користувачів висловила нерозуміння через демонтаж риштувань, наголошуючи, що обстріли столиці не припинилися. Інші зазначали, що відкривати пам’ятники було б доречно вже після завершення війни, а нинішнє рішення, на їхню думку, може свідчити про втому суспільства від воєнної реальності. Також у коментарях звучали запитання про те, хто нестиме відповідальність у разі пошкодження монумента під час чергової атаки та хто саме ухвалив рішення про демонтаж захисних конструкцій.
Нагадаємо, захисні риштування навколо ключових пам’ятників Києва почали встановлювати навесні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони мали мінімізувати ризик пошкодження культурної спадщини від вибухових хвиль і уламків ракет та безпілотників.