29 серпня, у День пам’яті захисників України, Національний військово-історичний музей України розпочав реалізацію проєкту "Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини". У межах ініціативи планують створити електронний архів із 500 унікальних музейних предметів, пов’язаних із Війною за Незалежність України від 2014 року до сьогодення.
Про це пише "ТиКиїв".
Проєкт музей реалізує спільно з ГО "Український центр розвитку музейної справи" за підтримки Українського культурного фонду. Крім цифрового архіву, у рамках ініціативи створять мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами.
Оцифрують експонати, пов’язані з Іловайською трагедією
Одним із центральних напрямів стане оцифрування предметів, пов’язаних із подіями 2014 року та Іловайською трагедією. Експозиція про ці події розташована на третьому поверсі музею. Працівники установи також брали участь в ідентифікації загиблих українських військових та роботі, яка передувала встановленню 29 серпня як офіційного Дня пам’яті захисників України.
Алфьоров також звернув увагу на те, що за 12 років з моменту трагедії збереглося відносно небагато матеріальних свідчень Іловайських подій. Саме тому колекцію Національного військово-історичного музею, де представлені предмети з місць боїв, особисті речі військових, фотографії, відеосвідчення очевидців та пам’ятні знаки, він назвав унікальним надбанням національного значення.
У музейному фонді зберігаються військові однострої, спорядження, прапори, нагороди, карти, документи та особисті речі захисників. Нові артефакти, пов’язані з російсько-українською війною, музей продовжує збирати безпосередньо під час бойових дій та інших сучасних подій.
Однією з причин запуску проєкту стала необхідність захистити інформацію про музейні предмети від можливого знищення.
Скільки експонатів оцифрують
Усього планують оцифрувати 500 експонатів. Для цього їх детально фотографуватимуть і скануватимуть у форматі 3D. Такий підхід дозволить зафіксувати форму, зовнішній вигляд та найдрібніші деталі предметів.
Оцифрування здійснюватимуть відповідно до міжнародних підходів preservation imaging та стандартів роботи з даними. Після цього створені матеріали заархівують і внесуть до електронного реєстру Музейного фонду України.
На основі отриманих цифрових матеріалів також підготують мультимедійний аудіогід двома мовами. Він включатиме 35 відеосюжетів, доповнених фотографіями та 3D-моделями артефактів. Доступ до матеріалів можна буде отримати за QR-кодами безпосередньо в музейних залах або онлайн.
Як формувалася колекція експонатів
Перші предмети з місць боїв під Іловайськом музей почав збирати 2 вересня 2014 року. До цього процесу долучалися пошуковці, які працювали в межах гуманітарного проєкту Збройних сил України "Місія Евакуація-200". Вони займалися пошуком тіл загиблих українських військових на тимчасово окупованих територіях та вивозили їхні особисті речі.
Військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко розповів, що експонати збирали не лише в Іловайську, а й у районі Савур-Могили, Дебальцевого та інших населених пунктів, які українські військові були змушені тимчасово залишити. Особисті речі, знайдені поруч із загиблими захисниками, згодом стали частиною музейної експозиції, присвяченої боротьбі з російською агресією на сході України у 2014–2015 роках.
Завершити основні роботи та представити фінальні результати проєкту планують на початку жовтня. Після цього цифрові матеріали можна буде переглядати як безпосередньо в музеї, так і онлайн.