Консерваційні роботи в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень внаслідок атаки РФ, необхідно завершити до настання холодів, аби запобігти подальшому руйнуванню пам’ятки.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, пише "Інтерфакс-Україна".
За її словами, етап консервації в Успенському соборі вже триває, для завершення робіт необхідно 26 млн грн.
"Зараз ми намагаємося дати раду всім наслідкам. Вже закінчені протиаварійні роботи зусиллями Міністерства внутрішніх справ, також зараз проводяться консерваційні роботи. І скоро ми перейдемо до відновлювальних робіт", – сказала Бережна журналістам у Києві.
Міністерка зазначила, що на сьогодні вже вдалося залучити 10 млн грн меценатських внесків на відновлення Лаври.
"Ми прорахували, скільки грошей потрібно для того, щоби зробити консерваційні роботи, вже є дефектний акт, і це є 26 млн грн. Після того як ці консерваційні роботи буде завершено, зробимо проєктно-кошторисну документацію на відновлення Собору до його первісного стану", – додала вона.
Тетяна Бережна наголосила, що консерваційні роботи необхідно завершити до настання холодів, аби запобігти подальшому руйнуванню пам’ятки.
Нагадаємо, у ніч проти 15 червня Росія завдала чергового масованого удару по Україні ракетами та дронами. Основною ціллю ворога став Київ. Унаслідок атаки загинули п’ять людей, десятки отримали поранення. Пошкодження та руйнування зафіксовані майже в усіх районах столиці. Постраждали не лише житлові будинки, а й об’єкти нашої культурної спадщини — Успенський собор Києво-Печерської лаври, дах Мистецького арсеналу, кіностудія Довженка — а також адмінбудівлі, зокрема будівля Вищого антикорупційного суду, найбільш інноваційний термінал "Нової пошти".
Попередні збитки в Лаврі від атаки оцінили у понад 500 мільйонів гривень, а на відновлення понівеченого Успенського собору в Києво-Печерській лаврі знадобиться щонайменше два роки. Окрім головного собору Лаври, вибуховою хвилею та уламками пошкоджено цілий комплекс пам’яток XII–XIX століть. Серед них скарбниця Національного музею історії України, Музей книги та друкарства, Національна історична бібліотека, а також фондосховище Музею народної архітектури і побуту.