Україна підходить до прийдешнього опалювального сезону значно краще підготовленою, ніж торік, однак нові тактики та зброя РФ створюють серйозні ризики для енергопостачання міст.
Про це повідомляє The Economist.
Масштабне зміцнення інфраструктури
Після минулої складної зими в Україні розгорнули безпрецедентну програму підвищення стійкості енергомережі. Роботи з фізичного захисту об'єктів уже виконано орієнтовно наполовину.
До початку холодів країна розраховує мати:
- надлишок генерувальних потужностей;
- 14 млрд кубометрів запасів газу;
- посилений фізичний захист ключових вузлів (зокрема, у Києві вже укрили близько двох десятків 110-кіловольтних трансформаторів);
- розширені спроможності ППО.
Енергетичний експерт Олександр Харченко зазначив, що до грудня буде виконано втричі більше робіт із захисту, ніж за будь-який попередній рік.
Нові загрози: дефіцит ракет та реактивні дрони
Попри високий рівень підготовки, ключові ризики змістилися у площину протиповітряної оборони.
Головними загрозами цієї зими є:
- Дефіцит ракет-перехоплювачів. Росія збільшила випуск балістичних ракет орієнтовно до 100 одиниць на місяць. Водночас запаси українських ракет скорочуються. Україна розраховує отримати близько 300 ракет до систем Patriot, але чітких гарантій поставки наразі немає.
- Реактивні безпілотники. Нові російські дрони розвивають швидкість до 600 км/год - це втричі швидше за звичайні "Шахеди". Якщо проти поршневих БПЛА ефективність ППО сягала понад 90%, то під час останніх атак вдавалося збивати лише близько 30% реактивних цілей.
- Незахищеність ТЕС. Великі теплоелектростанції неможливо повністю перекрити від масованих ударів. За словами генерального директора ДТЕК Максима Тимченка, зосереджений балістичний удар здатен знищити будь-яку з вітчизняних електростанцій.
Вразливість великих міст
Аналітики зазначають, що головним ризиком для України буде не брак самої електроенергії, а можливість її транспортування у разі знищення локальних підстанцій та генерації. Найбільш уразливими названо Київ, Одесу та Кривий Ріг.
У столиці ситуація ускладнюється кількома факторами:
- відсутність резервних потужностей на деяких підстанціях та вразливість ліній, що йдуть від АЕС;
- ризик зупинки водопостачання, що призведе до збоїв у каналізації та централізованому опаленні;
- близько 2500 із 15 000 будинків Кива взагалі не мають резервного джерела тепла.
За словами джерел видання серед посадовців, у разі сильних морозів столиця відчує серйозний тиск на інфраструктуру. Наразі комунальні та ремонтні бригади продовжують прокладати нові потужні кабелі для аварійних навантажень, намагаючись мінімізувати потенційні аварії.
Зазначимо, Урядовці розглядають можливість надання Києву та Київській області статусу прифронтових територій. Таке рішення готується для захисту підприємців та оптимізації умов ведення бізнесу в умовах постійних атак.