Окрім відомих архітектурних пам'яток, у Києві можна знайти чимало невеликих бронзових фігур, встановлених у різних куточках міста в рамках проєкту "Шукай". Попри скромний розмір, вони здатні розповісти багато цікавого про місто та українську історію.
Які мініскульптури оглянути у столиці та що про них відомо – розповідає KyivTime.
Щедрик
Мініскульптура "Щедрик" присвячена однойменній композиції Миколи Леонтовича.
У 1919-му, коли російські більшовики наблизилися до Києва, голова УНР Симон Петлюра створив Українську республіканську капелу, яку очолив диригент Олександр Кошиць. До її програми світового туру було включено й усім відомий "Щедрик".
Вперше за межами України композиція прозвучала у 1919 році в Празі. Цікаво й те, що саме гастролі капели згодом стали підґрунтям для появи різдвяної Carol of the Bells.
Мініскульптура має кнопку - натиснувши її, можна почути мелодію "Щедрика". Витвір розташований на фасаді Міністерства закордонних справ України (Михайлівська площа, 1).
Серце Києва
Мініскульптура "Серце Києва" присвячена хірургу, вченому та письменнику Миколі Амосову. Понад 50 років він працював лікарем-хірургом, і в часи Другої світової війни провів кілька тисяч операцій.
У середині 1950-х років він першим в Україні застосував хірургічний метод лікування серця. Згодом розробив апарат штучного кровообігу та запровадив оригінальні антитромботичні клапани.
У 1960-х роках видав повість "Мысли и сердце", яка перекладена понад 30 мовами.
Загалом Амосов оперував до 80 років. За цей час він здійснив понад 10 тисяч операцій.
Скульптурку, яка при натисканні відтворює звук серцебиття, радять шукати за адресами:
- вул. Богдана Хмельницького, 42;
- вул. М. Амосова, 6 (Національний інститут серцево-судинної хірургії М. Амосова).
Київські контракти
Мініскульптуру "Київські контракти" (вул. Межигірська, 1, між колонами Контрактового будинку) присвятили Контрактовому ярмарку, який наприкінці 18 – на початку 19 століття заклав економічну й культурну основу Києва як центру підприємництва.
Ярмарки відбувалися взимку й тривали по три тижні. В ті періоди місто ставало одним із торговельних центрів Східної Європи: там укладали дорогі угоди, працювали купці, візники та ремісники.
Привид Києва
Мініскульптура "Привид Києва" присвячена узагальненому образу воїнів 40-ї бригади тактичної авіації, які від початку повномасштабного вторгнення захищали небо над Києвом і областю.
У перші 30 годин повномасштабної війни з'явилися повідомлення про пілота МіГ-29, який збив 6 ворожих літаків - Су-27, МіГ-29, 2 Су-35 та 2 Су-25. Саме його й назвали "Привидом Києва". Коли ж кількість заявлених збитих літаків перевищила не один десяток, експерти засумнівалися, що за цим прізвиськом стоїть одна людина.
Згодом Повітряні сили ЗСУ пояснили, що "Привид Києва" - це узагальнений образ льотчиків 40-ї бригади. А бронзова скульптурка зʼявилася на фасаді готелю Cityhotel (вул. Б. Хмельницького, 56А).
Повернення додому
Мініскульптура "Повернення додому", яка розташована зліва від головного входу в Центральний залізничний вокзал, зображає два потяги, що прибувають на станцію. Один - з військовими з Краматорська, інший - з-за кордону.
Як розповідала авторка "Шукай!" Юлія Бевзенко, колись парадним в'їздом до столиці були Золоті ворота, а сьогодні цю роль виконують "Залізні ворота" – залізничний вокзал.
Персонажі мініскульптури, до речі, мають реальні прототипи:
- військовий та його дружина, яка прибула до Краматорська, аби разом з чоловіком дізнатись стать майбутньої дитини;
- хлопчик, який загубив у потязі іграшку, але згодом отримав її назад від залізничників;
- родина із Маріуполя.
Роботу присвятили мільйонам подібних історій.
Обличчя Києва
Мініскульптура "Обличчя Києва" виконана у формі людського профілю.
"Архітектор Георгій Куровський помітив, що правобережна частина Києва нагадує повернуте в профіль людське обличчя. А потім, завдяки світлині, зробленій із супутника, ця гіпотеза підтвердилася", – пояснювала авторка проєкту.
За легендою, це портрет князя Кия – засновника Києва. Побачити цей твір можна біля входу до кавового дому London (вул. Верхній Вал, 18).
Київський лист
Мініскульптура "Київський лист" присвячена першій письмовій згадці про Київ. У тексті місто названо Qiyyōb. Це був рекомендаційний лист, виданий киянину Яакову бен Ханукці від хозарської громади.
Пергамент розміром 22,5 на 14,4 см написаний івритом і тюркським письмом. У ньому йдеться про борг у 100 монет: брат Яакова не повернув позику через напад розбійників. Як поручитель, він опинився в борговій в'язниці на рік. Громада зібрала 60 монет і звільнила його, а для решти суми було складено лист із проханням про допомогу до інших юдейських громад.
Документ виявили у 1962 році в генізі синагоги в Каїрі. Нині ж оригінал зберігається в бібліотеці Кембридзького університету.
Мініскульптуру можна знайти на стіні Центральної синагоги Києва (вул. Шота Руставелі, 13).
Київська гривня
Мініскульптура "Київська гривня" присвячена срібному зливку, який у середньовічному Києві використовували як гроші й міру ваги.
Зливок мав форму ромбоподібного шестикутника та важив близько 160 грамів. Його відливали у спеціальному плавильному горні: розпечений метал заливали у форму, основа виходила гладкою, а поверхня - з порожнинами. Таку гривню, за потреби, можна було кувати у тонкі пластини.
Срібні гривні використовували з 12 по середину 13 століть - у "безмонетний період" давньоруської історії. Ними здійснювали дорогі платежі, зокрема за землю чи худобу. Наприклад, кінь коштував 2-3 гривні.
Перші знахідки давньоруських срібних зливків у Києві датують 1635 роком – їх виявили під час реставрації Десятинної церкви. Водночас перша документально зафіксована знахідка припадає на 1826-1828 роки.
Нині найбільша колекція гривень київського типу зберігається в Музеї історичних коштовностей, а також у Національному музеї історії України, на фасаді якого розташована мініскульптура (вул. Володимирська, 2).
Герої
Мініскульптура "Герої" зображає воїна, який став на коліно перед українським прапором. Об'єкт встановлений низько, тому щоб роздивитися його, потрібно також прихилити коліно.
Скульптуру відкрили на дзвіниці на Аскольдовій могилі (Паркова дорога, 1). У 19 столітті там був некрополь відомих киян, а згодом поховали героїв Крут. Нині ж це місце поховань для нових героїв. Там спочивають:
- Герой України, учасник Революції гідності Олександр Клітинський;
- Герой України, командир 1 ОМБ "Вовки Да Вінчі" Дмитро Коцюбайло;
- кавалер ордена Данила Галицького, солдат резервного батальйону "Донбас" Нацгвардії України Марко Паславський;
- кавалер ордена "За мужність" III ступеня, льотчик Андрій Пільщиков із позивним "Джус".
Люди опори
Мініскульптура "Люди опори" присвячена енергетикам. Вона розташована за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 17/52, фасад БЦ "Леонардо")
У 1890 році в Києві запрацювала перша міська електростанція. Вона забезпечила освітлення Міського театру, кількох будинків і 14 ліхтарів на Хрещатику. Фактично вулиця стала першою освітленою в місті. Того ж року ще 5 великих ліхтарів встановили й на Володимирській гірці.
Нині старої станції та театру вже немає, але скульптуру розмістили у кварталі, з якого колись почалася електрифікація Києва.