У застосунку "Київ Цифровий" до кінця 2026 року планують представити перші результати впровадження штучного інтелекту. На старті користувачам обіцяють чат-бота, який допомагатиме знаходити інформацію про міські послуги та пояснюватиме алгоритми їх отримання. У перспективі ШІ зможе не лише консультувати, а й виконувати окремі дії замість користувача.
Про це в інтерв’ю SPEKA розповіла директорка департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович.
За її словами, одним із наступних напрямів розвитку ШІ стане робота з нормативно-правовими документами та рішеннями Київради. Місто хоче використовувати мовні моделі, щоб перекладати складні юридичні формулювання на зрозумілу для мешканців мову та допомагати їм краще орієнтуватися в роботі міських органів.
Для цього КМДА тренує власну мовну модель на базі відкритої архітектури Llama. Водночас на окремих етапах розробники використовують і публічні моделі, зокрема ChatGPT. У разі появи доступної української мовної моделі місто також планує скористатися її можливостями.
Як ШІ вже допомагає Києву
Штучний інтелект використовують не лише для майбутнього чат-бота. За словами Іцкович, технології вже інтегровані в міські системи кібербезпеки та відеоаналітики.
КМДА також аналізує великі масиви деперсоніфікованих даних, які допомагають ухвалювати управлінські рішення. Зокрема, інформацію з "Київ Цифрового" використали для розробки пересадкового квитка, який запрацював у столиці з 1 серпня. Місто проаналізувало регулярні маршрути пасажирів і кількість пересадок, щоб визначити оптимальну логіку нового тарифу.
Дані застосунку також використовували під час розробки паркувального абонемента зі знижкою для людей, які сплачують податки в Києві.
Водночас ШІ, за словами представниці КМДА, не замінює аналітиків. Фахівці мають визначати, які завдання доцільніше вирішувати традиційними математичними методами, а для яких варто застосовувати мовні моделі чи інші інструменти штучного інтелекту.
Київ створює цифровий двійник
Паралельно столиця розвиває Ситуаційний центр — масштабну інформаційно-аналітичну систему, яку в КМДА фактично розглядають як цифрового двійника міста.
До системи надходять дані з різних джерел, зокрема від датчиків та систем відеоаналітики. Вони використовуються для оперативного реагування на надзвичайні ситуації та моделювання потенційних загроз.
Одним із таких сценаріїв стало моделювання можливого руйнування Вишгородської дамби внаслідок бойових дій та подальшого затоплення Києва. Система враховує рельєф місцевості, параметри будівель, сезон та рівень води. Завдяки цьому можна визначити території, яким загрожує підтоплення, приблизну кількість людей, яких доведеться евакуювати, та конкретні вулиці, звідки може знадобитися евакуація.
Модель також дозволяє заздалегідь визначити потребу в транспорті та іншій техніці, місця для розгортання пунктів незламності й укриттів, а також перевірити наявність у небезпечній зоні об’єктів критичної інфраструктури.
Окремо цифровий двійник моделює транспортні потоки. Для цього використовують деперсоніфіковані метадані, які генерує система відеоаналітики.
У КМДА наголошують, що для такої аналітики не потрібно зберігати звичайне відео з камери. Алгоритми в реальному часі обробляють відеопотік і формують статистичні метадані — наприклад, інформацію про кількість транспортних засобів певного типу, які проїхали через конкретну точку за певний час. Номери автомобілів чи обличчя людей у цих масивах не використовуються.
Місто формує цифрові профілі районів
Ситуаційний центр також дозволяє створювати узагальнені цифрові портрети районів і мікрорайонів. Вони допомагають місту оцінювати особливості територій та поведінку їхніх мешканців.
Окремо аналізується взаємодія конкретних користувачів із міськими сервісами. КМДА працює над тим, щоб у майбутньому пропонувати людині послуги проактивно — залежно від того, якими сервісами вона користується та які потреби можна спрогнозувати.
Наприклад, якщо система бачить, що водій регулярно оплачує паркування, йому можуть запропонувати придбати абонемент у момент, коли це стане вигіднішим за погодинну оплату.
"Київ Цифровий" регулярно атакують
Окремим викликом для міських цифрових сервісів залишаються кібератаки. За словами Іцкович, після початку повномасштабного вторгнення російські атаки на інфраструктуру КМДА стали регулярними та цілеспрямованими.
Зокрема, намагаються атакувати інфраструктуру віртуалізації, на якій працює "Київ Цифровий", щоб позбавити містян доступу до важливих послуг. Для протидії таким загрозам у Києві працює спеціалізований Security Operation Center, а міські фахівці співпрацюють з українськими та міжнародними організаціями.
У перспективі КМДА хоче перетворити "Київ Цифровий" на єдиний канал отримання більшості міських послуг. Головна мета полягає в тому, щоб мешканцям не доводилося повторно подавати місту інформацію, яка вже є в його системах, або особисто ходити до міських установ за довідками.