Щороку в останню неділю травня відзначається День Києва – свято, що стало гарною традицією розважитися і дізнатися більше про столицю України. У 2026 році воно припало на 31 травня.
Тож KyivTime розповідає, як з’явився День Києва, скільки років столиці України та які заходи заплановані цьогоріч.
День Києва: історія свята
Пропозиція щодо святкування ювілею Києва надійшла від радянських чиновників, зазначала Людмила Мороз, заступниця директора з науково-просвітницької роботи Музею історії Києва. За її словами, рішення ухвалювали не історики, а політики, і в 1979 році науковців запросили підготувати доказову базу для свята.
Був варіант, що Київ відзначить 2000 років. На розгляд ЮНЕСКО було подано відповідні документи, але зрештою, після обговорення з європейськими спеціалістами, сторони зійшлись, що місту 1500 років.
Підготовка до святкування тривала кілька років, і в останні вихідні травня 1982 року відбулися урочистості з нагоди 1500-річчя Києва.
Перед святом відкрили Музей історії Києва у приміщенні Кловського палацу, встановили пам’ятник засновникам Києва на березі Дніпра, відновили фонтан "Самсон" на Контрактовій площі та відкрили музейний павільйон "Золотих воріт".
На Республіканському стадіоні (нині – НСК "Олімпійський") проходив великий концерт, куди можна було потрапити лише за запрошеннями.
Протягом наступних років офіційні святкування не проводилися, але містяни створювали певну святкову атмосферу: на Андріївському узвозі художники виставляли свої картини, грали музиканти. Винятком став 1986 рік, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
Перше офіційне святкування
Уже наступного року, у 1987-му, було ухвалено рішення про щорічне святкування Дня Києва. В кого з’явилася така ідея – достеменно невідомо, однак у низці джерел згадується ім’я журналіста В’ячеслава Лашука.
Того року програма виявилася доволі різноманітною: на площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності) проводились театралізовані виступи, було організовано парад духових оркестрів, а в кожному районі столиці провели різноманітні розважальні заходи.
Серед іншого, на стадіоні "Чайка" відбулося повітряно-спортивне шоу, а на стадіоні "Динамо" влаштували показовий матч з відомими київськими футболістами. Свято ж завершилось феєрверком.
Чим запам’ятались річниці Києва
У період з 1990 по 1992 рік святкування Дня Києва відійшло на другий план через політичні події: "Революцію на граніті", боротьбу за незалежність України та зростання інфляції. А ось у 1993-му вперше провели "Пробіг під каштанами", який згодом став традиційним щорічним заходом.
У 1995 році до святкувань додалася ще одна важлива подія - було офіційно представлено прапор й герб Києва з Архангелом Михаїлом. Церемонія відбулася 27 травня перед будівлею Київради.
У 2003 році до Дня Києва на "червоній" лінії метро запрацювали дві нові станції: "Житомирська" та "Академмістечко". На головних локаціях у центрі Києва проходили спортивні заходи та виступи відомих виконавців, а на Європейській площі організували конкурс "Королева Києва-2003".
У 2008-му відкрили нову станцію на "зеленій" гілці - "Червоний хутір", що викликало чимало суперечок, оскільки вона була розташована фактично в лісі, і багато хто вважав її появу необґрунтованою. Водночас на Хрещатику відбувся парад байкерів, а на Майдані Незалежності провели шоу за участю каскадерів.
2019-й відзначився одним із найбільших бюджетів - на організацію свята витратили 11,3 млн гривень. Найбільше коштів спрямували на проведення Kyiv Art Week, Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість", а також на концерт гурту Space. Того ж року відбулося відкриття "скляного" мосту, який отримав неофіційну назву "міст Кличка".
Скільки років Києву
Святкування 1500-річчя Києва у 1982-му стало офіційною підставою вважати 482 рік датою заснування міста. Проте конкретної дати виникнення Києва в історичних джерелах не зафіксовано. Відомості про братів-засновників Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь походять із "Повісті минулих літ", яку написав Нестор Літописець. Втім, автор, переказуючи історію, не вказав конкретного року появи міста.
У Європі ж датою заснування міста зазвичай вважають рік його першої достовірної документальної згадки. При цьому не спираються на припущення чи гіпотези, а виключно на письмові джерела. У випадку з Києвом найдавнішою літописною згадкою, яка не викликає суперечок, є 882 рік. Відомо, що саме тоді Віщий Олег разом із варягами вбив Аскольда й Діра та оволодів містом.
Однак за радянських часів використовували іншу методику для підрахунку віку Києва: датування здійснювали не лише за письмовими згадками, а й на підставі археологічних знахідок і реконструкцій. Щодо Києва тоді дійшли висновку, що поселення на його території існувало вже в 5-6 століттях. Ці часові рамки наклали на дату літописної згадки (882 рік) й отримали 482-й. Тож скільки років столиці України насправді – питання відкрите.
Цікаві факти про Київ
Протягом своєї історії Київ неодноразово переживав окупацію та руйнування. Історія фактично закладена в кожній вулиці міста, а його архітектура зберігає пам’ять про минулі епохи.
Загалом українська столиця має чимало захопливих фактів, наприклад:
- Броварський проспект вважається найдовшою вулицею міста - його протяжність сягає 14 кілометрів;
- найкоротша вулиця розташована поруч з Арсенальною площею - це Інженерний провулок, довжина якого становить лише 50 метрів. Там розташовані лише 3 будинки;
- найширшою вулицею міста вважається Хрещатик. Щоб перейти від одного будинку до протилежного, необхідно подолати 75 метрів;
- якщо ж говорити про вік, то найдавнішою вулицею в Києві вважається Володимирська;
- найбільшим парком Києва є парк імені Рильського, що розташований у Голосіївському районі. Він був відкритий у 1958 році, а його площа становить 150 гектарів.
День Києва 2026: афіша
Попри воєнний стан, у День Києва – 2026 у столиці відбудеться низка заходів. Серед ключових подій - виступи вуличних артистів, мистецькі перформанси та святкові ярмарки на:
- Софійській площі;
- Михайлівській площі;
- Володимирській гірці;
- Андріївському узвозі.
У Київській міській держадміністрації анонсували низку екскурсій, зокрема парками, Бессарабкою та іншими місцевостями. Однак реєстрація на заходи швидко закрилася через обмежену кількість місць.
Втім, організація Hey Guide проводить безплатний міський квест до Дня Києва. Він розпочнеться на Пасажі (вхід з вул. Хрещатик) 31 травня об 11:00. Реєстрація не потрібна, на старті діятиме жива черга.
Пробіг під каштанами
Також 31 травня відбудеться щорічний "Пробіг під каштанами", який згуртовує людей з різних куточків України та з-за кордону.
Учасники зможуть долучитися у зручному для себе форматі: самостійно обрати маршрут, визначити темп, подолати обрану дистанцію та зафіксувати участь у ініціативі за допомогою фото або відео.
Щоб долучитися до пробігу, необхідно зареєструватися на сайті та зробити внесок у розмірі 400 гривень. Кошти будуть спрямовані на відновлення корпусу Центру дитячої кардіології та кардіохірургії у лікарні "Охматдит", який постраждав внаслідок російського обстрілу у 2024 році.
Виплати до Дня Києва 2026
До Дня Києва близько 35 тисяч жителів столиці отримають разову фінансову підтримку, повідомили в КМДА.
По 1500 грн передбачені для:
- праведників Бабиного Яру;
- учасників народного ополчення, які брали участь в обороні столиці у вересні-листопаді 1941 року;
- ветеранів підпільно-партизанського руху;
- батьків та матерів солдатів строкової служби, які загинули в мирний час.
Допомогу в розмірі 1000 грн спрямують:
- репресованим та членам їхніх сімей, яких було примусово переселено;
- особам, які отримують допомогу на дітей з інвалідністю підгрупи А;
- дітям-сиротам;
- особам, які є одержувачами тимчасової допомоги на дітей без батьківського піклування.
А додаткові 800 грн надійдуть тим, хто отримує:
- державну соціальну допомогу на дітей з інвалідністю;
- соціальну пенсію на дітей з інвалідністю;
- допомогу на важкохворих дітей;
- допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- допомогу при усиновленні дитини;
- державну соціальну допомогу дітям померлого годувальника;
- допомогу на дітей, що виховуються у багатодітних сім’ях;
- пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначену дітям;
- державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.