Майдан Незалежності – серце Києва з багатовіковим минулим. Це місце стало свідком численних подій, які визначали хід історії міста та всієї держави.
Що відомо про головну площу України – в матеріалі KyivTime.
Що було на місці Майдану Незалежності
Місцевість, яка в майбутньому перетворилась на Майдан, вперше згадується у джерелах 945 року. В ті часи її називали Перевісищем, і там були хащі, непридатні для проживання людей.
Поштовхом до розвитку стало введення посади головного архітектора в 1799 році, яку обійняв Андрій Меленський. Він розробив план майбутньої забудови, і завдяки його зусиллям Хрещатик поступово перетворився на головну артерію Києва, що створило потребу в облаштуванні нової центральної площі.
У 1830-х площа отримала назву Хрещатицька, поруч з’явилися дерев’яні будиночки, а в 1851 році - перший кам’яний дім. Приблизно тоді ж частину площі було вимощено бруківкою. За наказом генерал-губернатора Дмитра Бібікова там збудували фонтан, який використовувався як поїлка для коней та пожежний резервуар.
У середині 1850-го на центральній площі Києва з’явилася перша триповерхова кам’яна будівля, яка у 1861 році перейшла у власність Губернському дворянському зібранню. У приміщенні також почала працювати невелика платна бібліотека. На іншому боці площі, на місці сучасного Головпоштамту, стояв двоповерховий дім аптекаря Ейсмана, а на першому поверсі будівлі працювали магазини.
З часом на площі почали зносити старі дерев’яні споруди, поступово замінюючи їх кам’яними будинками, в яких відкривалися трактири, невеликі готелі і крамниці. В 1870 році на площі було заборонено стихійну торгівлю, у зв'язку з чим частина ринку перейшла в інший куточок міста. На звільненій території були облаштовані різні розваги, наприклад, вистави мандрівних театрів.
У другій половині десятиліття адміністративний центр Києва перемістився з Подолу на Хрещатик, а в 1878-му на площі звели будинок міської думи. Головний фасад будівлі мав напівкруглу форму.
Поява Майдану Незалежності
Позаду міської думи була облаштована площа, яку назвали Думською. Зрештою там зробили сквер, в центрі якого у 1909 році встановили чавунний фонтан.
У 1913-му, після вбивства голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна, йому встановили пам’ятник на Хрещатику перед будівлею думи. Проте вже у 1917 році, на тлі Лютневої революції, його демонтували.
Загалом у цей період зовнішній вигляд площі майже не зазнав змін, попри те, що вона неодноразово опинялась в центрі революційних та військових подій. У 1919-му, після того, як Київ захопили більшовики, вона була перейменована на Радянську, а у приміщенні колишньої міської думи розмістився Губернський виконавчий комітет з великою червоною зіркою на верхівці. На самій же площі у 1922 році зʼявився пам'ятник Карлу Марксу.
У 1935-му площу перейменували на честь радянського партійного діяча Михайла Калініна.
24 вересня 1941 року, незадовго до входу нацистів у Київ, більшість будівель на Хрещатику було зруйновано за допомогою радіокерованих вибухових пристроїв.
А на початку 1950-х років, після проведеної реконструкції, площа Калініна вже охоплювала обидві сторони Хрещатика. У той період також активно розгорнулася забудова вулиці: з'явилися нові будівлі, зокрема Головпоштамт та готель "Москва" (нині – готель "Україна").
У 1970-х площу вкотре реконструювали. На її території встановили монумент, присвячений "60-річчю Великої Жовтневої революції", і частиною якого був 9-метровий пам’ятник Леніну, а саму площу перейменували на "Жовтневу".
Вже у 1981-му було побудовано фонтан "Дружба народів", а через десять років, після проголошення незалежності України, з площі прибрали пам’ятник Жовтневій революції. Саме тоді локація отримала нову назву – Майдан Незалежності.
Сучасний вигляд Майдану
Наступна реконструкція розпочалась наприкінці 1990-х. У 2001 році влада вирішила надати Майдану Незалежності більш європейського вигляду. Тоді ж було демонтовано навіть відносно нові фонтани, щоб звести під площею великий торговельний комплекс "Глобус". На іншій частині локації з’явилися чотири скляні піраміди, а між ними - шість невеликих фонтанів, розташованих у два ряди. Зокрема було зведено памʼятник Архангелу Михаїлу, на яку встановили фігуру небесного покровителя Києва.
На Майдані встановили високу колону, яку облицювали білим мармуром, а в основі облаштували постамент, стилізований під бароковий християнський храм. Верхівку колони прикрасила скульптура дівчини в українському національному вбранні, яка тримає в руках гілку калини.
Під час Євромайдану локація зазнала руйнувань, а роботи з відновлення Майдану Незалежності розпочалися після 9 серпня 2014 року.