Не секрет, що Хрещатик головною вулицею Києва, а зрештою і країни став не одразу. Рух до першості почався в ХІХ столітті, коли на вулиці почали з’являтися численні крамнички, кафе, ресторани, а згодом і кінотеатри. У другій половині ХІХ століття свого місця в центрі зажадали і можновладці. Так виникла ідея створити Київську міську думу — приміщення, де приймалися важливі для міста рішення.
Прийняти до відома і перейти до виконання задуму вирішили в 1873 році, тоді ж у бюджеті знайшлися і необхідні 180 тисяч рублів. Чи багато це? Сума чимала, адже весь міський бюджет на 1871 рік, до прикладу, становив близько 300 тисяч рублів.
Але чи шкода грошей, коли мова йде про комфорт влади? Словом, уже в 1874 році почали будувати. Завершили будівництво в досить короткі терміни — вже в 1876 році. Перше засідання в новому приміщенні відбулося в січні 1878 року.
Будинок із вежею та торговий хист
Автором проєкту нового приміщення для Київської міської думи став Олександр Шіле. Надихався архітектор прикладами європейських міських ратуш, звідси бароковий стиль, вежа, годинник та два бічні крила.
Цікава деталь: зводилася дума для засідань можновладців, але про зиск ніхто не забував. І оскільки Хрещатик, а з ним і площа стали набувати характеру торгового осередку із гарною прохідністю, то втрачати можливість заробити на гарній локації ніхто не хотів. Тож перший із на той час двох поверхів відвели під крамнички. Дохід від оренди отримувало місто. Можна лише уявити, яка бійка була серед тогочасного бізнесу за місце не просто в центрі, а під дахом влади. Засідання відбувалися на другому поверсі.
Також у приміщенні міської думи знайшлося місце і для художньої школи Миколи Мурашка. А ще будівля залишилася в історії як прихисток для пункту нічного чергування лікарів — така собі швидка допомога. За непідтвердженою інформацією, саме цей пункт нічного чергування лікарів став першим у Європі.
Згодом місця стало не вистачати, і тоді прийняли рішення добудувати третій поверх. Це типове рішення для тогочасного Києва. За реалізацію близько 1900–1901 років взявся архітектор Олександр Кривошеєв.
Небесний покровитель міста
Нині на Майдані Незалежності можна побачити скульптуру архангела Михаїла. Стоїть вона там не випадково. Справа в тому, що на нинішньому Майдані розташовувалася Київська міська дума, а вінчала її вежа, на якій стояла скульптура архістратига. Як небесного покровителя міста Михаїла обрали давно, а в 1782 році навіть затвердили герб міста з його зображенням — синє тло та вбраний у срібло архангел. Відтоді герб міста, попри зміни в різні історичні періоди, повернувся до цього образу.
Скульптуру архангела Михаїла на верхівці думи зробила Єва Куликовська. Це була цинкова фігура, котра спиралася на чавунну кулю, а зверху була вкрита позолотою.
Цікаво, що із захопленням влади більшовиками архангел Михаїл на певний час полишив верхівку думи. Замість нього з’явилася величезна зірка. Але й вона протрималася там недовго. Цікаво, що Київська міська дума пережила вересневу пожежу на Хрещатику 1941 року, але вже 1 листопада того ж року її підпалили. Остаточно пам’ятку розібрали в 1944 році. Так Київ втратив ще одну визначну будівлю, яка надавала йому неймовірного колориту. Таким Київ ми вже не побачимо…