Незалежній Україні – 34: що відбувалося в Києві 24 серпня 1991 року

24 серпня 1991-го, 34 роки тому, почалася історія вільної України. Саме того дня було ухвалено Акт проголошення незалежності.

Які історичні події відбувалися тоді у столиці держави – нагадує KyivTime.

Боротьба за незалежність

Намагання українців стати незалежними від Радянського Союзу тривали десятиліттями. Завдяки зусиллям багатьох людей 16 липня 1990 року було ухвалено Декларацію про державний суверенітет. Хоча в тексті не йшлося про повну самостійність України, документ став каталізатором для побудови держави. У тексті йшлося про право УРСР вибудовувати відносини з іншими державами, мати спільні договори та обмінюватись дипломатичними представництвами. 

При цьому Декларація затверджувала самостійність у питаннях розвитку української нації, науки, освіти та культури.

Та коли радянська влада відчула, що втрачає контроль над союзними республіками, вона ініціювала підписання іншого договору, на базі якого планувалося створити нову Конституцію СРСР. Через це 2 жовтня на площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності) в Києві почалась "Революція на граніті". 

У столиці зібралися мітингувальники з різних регіонів України, основною групою були студенти. Організаторами акції стали Студентське братство Львова на чолі з Маркіяном Іващишиним та Українська студентська спілка, яку очолював Олесь Доній. Студенти розпочали голодування та встановили наметове містечко на площі Жовтневої революції.

Для припинення протесту були поставлені такі умови:

• перевибори Верховної Ради УРСР не пізніше весни 1991 року; 
• відмова від підписання нового союзного договору; 
• повернення українських солдатів на територію УРСР;
• забезпечення націоналізації майна Компартії України та Ленінської комуністичної спілки молоді України;
• проходження військової служби юнаками-українцями виключно на території республіки;
• відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

5 жовтня до мітингувальників прийшов тодішній голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук. За його словами, він хотів пересвідчитись, які цілі насправді мали студенти.

8 жовтня на засіданні Верховної Ради депутатів сповістили, що 158 голодувальників із різних міст мають погіршення здоров’я. Частина сесійної зали сприйняла це зі сміхом, що викликало ще більше обурення в народу та бажання підтримати студентів. Зокрема, наметове містечко відвідав письменник Олесь Гончар.

Протест тривав 16 днів: 17 жовтня 1990 року були підтримані всі вимоги студентів, й уряд Віталія Масола пішов у відставку.

Критерії студентів стали частиною процесу, який призвів до проголошення української незалежності. Також українській самостійності посприяла спроба перевороту в Москві – Серпневий путч, який відбувся 19-21 серпня 1991 року. Тоді були намагання усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова.

Акт проголошення незалежності України

Надвечір 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР було ухвалено Акт проголошення незалежності України (392 депутати проголосували "за", 4 – "проти"). У ньому було заявлено створення самостійної держави Україна, на території якої мають чинність лише її Конституція і закони.

Акт був надрукований на одній сторінці та мав 93 слова.

Тоді в Верховну Раду було внесено український прапор, який і нині зберігається там. Стяг виготовив "Народний рух України" – громадсько-політична організація, яка виступала за незалежність, розповідав один із засновників руху Микола Поровський.

"Я напередодні приїхав до секретаріату "Народного руху". Там голова Віктор Бурлаков розгладжував на ньому складки. Стяг принесли до Софіївського майдану, там він був освячений майбутнім патріархом України Володимиром Романюком. Ми, депутати Народної Ради (парламентська опозиція, – ред.), вийшли на вулицю, взяли від маніфестантів прапор і понесли цю святиню, символ державної незалежності України до Верховної Ради. Попереду ішов В'ячеслав Чорновіл, Іван Заєць. Я ішов за ними", – говорив Поровський "Суспільному".

Київ 24 серпня 1991 року

У суботній день, коли Рада на позачерговому засіданні ухвалювала історичний Акт, під стінами парламенту зібрався масовий мітинг на підтримку цього доленосного рішення. Лунали зокрема вигуки "Україні – волю!" й "Ми втомилися жити в злиднях".

За спогадами очевидців, до стін Ради прийшли 30-50 тисяч людей, які залишалися там до самого вечора. Засідання транслювали на вулицю, що дозволило натовпу спостерігати за подіями.

Коли Акт незалежності нарешті був нарешті ухвалений, під парламентом був справжній вибух радості.

Деякі депутати навіть вийшли до мітингувальників, де їх зустріли з таким ентузіазмом, що парламентарів брали на руки. Паралельно Верховна Рада розпочала ухвалення перших рішень незалежної України.

Мітинги та гучні святкування того дня були не лише у столиці, а й в інших містах. А 4 вересня над куполом Верховної Ради підняли український прапор.

Всеукраїнський референдум

Ухвалення Акту про незалежність було недостатньо для формування демократичної України, тому 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому поставили одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?".

Відповідь "Так, підтверджую" обрали 28,8 млн українців, тобто 90,32% із тих, хто взяв участь у референдумі. У Києві цей варіант обрали 92% людей (1,4 млн голосів).

Наступного дня незалежність України визнали Польща й Канада. А 4 грудня 1991 року – Литва та Латвія.

Це був один із найважливіших кроків для знищення СРСР як держави. Через кілька днів, 8 грудня, Україна разом із Білоруссю та Росією задекларували припинення існування Радянського Союзу. Підписи під Біловезькою угодою поставили президент України Леонід Кравчук, президент РФ Борис Єльцин та голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич.

Проте замість СРСР виникла Співдружність Незалежних Держав (СНД), що стало новим викликом для України. Угода передбачала співпрацю щодо скорочення озброєнь і військових витрат, прагнення до ліквідації ядерної зброї, досягнення статусів без'ядерної зони й нейтралітету. Росія ж вирішила використати це на свою користь і потім розпочала агресію.

День Незалежності 2025: заходи

Цьогоріч, через повномасштабну війну, в Києві не передбачені публічні урочистості до Дня Незалежності України.

Однак у КМДА анонсували низку безплатних екскурсій, серед яких – "Незалежність в особистостях", "Шляхами становлення Незалежності України" та "Шлях української державності". На жаль, реєстрацію вже закрили через досягнення максимальної кількості людей.

Також 24 серпня заплановано провести традиційний "Забіг у вишиванках" на ВДНГ та акцію "Ланцюг Єдності".

Куди сходити в Києві на вихідних – читайте в Telegram-каналі KyivTime щопʼятниці.

Виплати до Дня Незалежності

Кошти від уряду

Законодавством передбачені одноразові грошові виплати до Дня Незалежності для деяких категорій українців. Розміри цьогорічних виплат уряд ухвалив у квітні, а здійснюються вони за законами "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Гроші призначено зокрема для осіб із інвалідністю внаслідок війни, а також колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового утримання, які отримали інвалідність унаслідок захворювань, трудового каліцтва або з інших причин.

Розмір виплат залежить від групи інвалідності:

• I група – 3 100 гривень;
• II група – 2 900 гривень;
• III група – 2 700 гривень.

Також допомога в розмірі 1000 гривень призначена:

• учасникам бойових дій;
• постраждалим під час Революції Гідності;
• колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового утримання, а також дітям, народженим у тих місцях.

Людям з особливими заслугами перед Батьківщиною передбачена виплата у розмірі 3 100 гривень.

По 650 гривень виділили для:

• членів сімей загиблих ветеранів війни;
• членів сімей загиблих захисників і захисниць України;
• вдів та вдівців померлих осіб із інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге;
• вдів та вдівців померлих учасників бойових дій, учасників війни, жертв нацистських переслідувань, яких за життя визнали особою з інвалідністю через загальне захворювання, трудове каліцтво або з інших причин (виплати передбачені для тих, хто не одружився вдруге).

Учасникам війни, колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, насильно вивезеним на примусові роботи, дітям партизанів та інших борців проти націонал-соціалістичного режиму спрямували по 450 гривень.

Допомога киянам

Окремим категоріям киян виділили також кошти з міського бюджету, повідомляли в КМДА.

Виплати в розмірі від 500 до 1000 грн до Дня Незалежності направили для:

• людей з інвалідністю;
• дітей з інвалідністю;
• громадян, які доглядають дітей з тяжкими захворюваннями;
• дітей-сиріт;
• Праведників Бабиного Яру;
• реабілітованих репресованих осіб;
• батьків і родичів загиблих строковиків;
• дітей померлих годувальників;
• малозабезпечених киян, що перебувають на соціальному забезпеченні;
• доглядальників осіб з психічними розладами;
• пенсіонерів, які не набули права на пенсію тощо.

Особам, які одночасно належать до кількох категорій, передбачена одна допомога в більшому розмірі. Однак кошти не виплачуються тим, хто перебуває на повному державному утриманні.