Навколо роботи столичної екстреної медичної служби розгорівся скандал після історії киянина, який отримав тяжке наскрізне поранення живота під час масованого ракетного удару. За словами чоловіка, під час звернення до служби "103" йому повідомили, що бригада зможе прибути лише після завершення повітряної тривоги.
Про це пише ТСН.
Історія, оприлюднена постраждалим у соцмережах, викликала гостру дискусію. Частина користувачів вважає, що чоловік мав заздалегідь перебувати в укритті, інші ж звинувачують медиків у затримці допомоги.
Киянин Юрій Терещук продемонстрував журналістам уламок металу, який спричинив йому важке поранення. За його словами, снаряд вибухнув неподалік будинку, а уламки пробили вікно та влетіли до помешкання.
Чоловік розповів, що почув вибух і спалах, після чого спробував переміститися у безпечніше місце, однак ударна хвиля миттєво прибила його до стіни. Саме тоді він відчув сильний удар у живіт і зрозумів, що серйозно поранений.
Побачивши сильну кровотечу, Юрій самостійно намагався зупинити її скрученою футболкою та викликав екстрену допомогу. За його словами, перший дзвінок залишився без відповіді. Під час другого звернення диспетчер прийняла виклик, однак сказала чекати відбою повітряної тривоги.
Згодом чоловік звернувся до приватної клініки "Добробут", де йому відверто повідомили, що виїзд залежатиме від готовності бригади працювати в умовах небезпеки.
Втім, за кілька хвилин обидві служби зв’язалися з постраждалим повторно. Державна швидка прибула першою: медики надали первинну допомогу, стабілізували стан чоловіка та передали його приватній бригаді для госпіталізації.
Сам Юрій, який раніше працював у медицині, вважає, що рішення виїхати під час атаки було прийняте передусім з професійної солідарності.
Як регламентується робота екстреної допомоги під час атак
Відповідно до чинного законодавства, усі звернення до служби "103" поділяються на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.
Найвищий пріоритет мають критичні та екстрені випадки — зокрема важкі травми, серцеві напади, інсульти, пологи та масивні кровотечі. Поранення Юрія підпадало саме під категорію екстреного виклику.
Завідувачка одного з київських відділень екстреної медичної допомоги Ольга Богдан пояснила, що виклики під час обстрілів приймаються обов’язково, а бригади продовжують роботу навіть під час повітряної тривоги.
Водночас вона наголосила, що закон зобов’язує медиків дбати й про власну безпеку. Якщо під час руху виникає безпосередня загроза життю, бригада має право тимчасово сховатися в укритті та лише після цього продовжити маршрут. Остаточне рішення в кожній ситуації приймає керівник бригади.
Медики опинилися між обов’язком і правом на безпеку
Працівники екстреної служби визнають, що фактично перебувають між двома важливими принципами.
З одного боку, вони мають законне право не наражати себе на смертельну небезпеку, адже втрата бригади означає неможливість допомагати іншим постраждалим.
З іншого — професійний обов’язок вимагає оперативно реагувати на критичні ситуації, де кожна хвилина може бути вирішальною.
У випадках масованих обстрілів діє окремий алгоритм: перша бригада, яка прибуває на місце, координує роботу інших медиків та організовує госпіталізацію постраждалих у взаємодії з рятувальниками.
МОЗ анонсує новий формат бригад
У Державному центрі екстреної медичної допомоги наголосили, що сама повітряна тривога не є підставою для скасування виїздів.
Наразі більшість медиків забезпечені касками та бронежилетами. У прифронтових регіонах також поступово впроваджують спеціалізовані броньовані автомобілі для роботи в умовах бойових дій.
Після суспільного резонансу в Міністерстві охорони здоров’я повідомили про плани створення окремих спеціалізованих бригад медицини катастроф. Йдеться про підрозділи, які проходитимуть спеціальну тактичну підготовку та працюватимуть за окремими протоколами, максимально наближеними до стандартів рятувальників.
До складу таких бригад планують залучати колишніх військових парамедиків, які мають досвід роботи у бойових умовах. Також для них передбачають вищий рівень оплати праці.
Сам Юрій Терещук, який нині вже одужує після поранення, заявив, що не має претензій до медиків, які його врятували. Водночас він переконаний, що підходи до роботи екстреної допомоги в умовах війни потребують змін на законодавчому рівні.