Днями президент Володимир Зеленський відкрив Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) у Мархалівці Фастівського району. Захід відбувся на тлі протестів і навіть затримань місцевих мешканців, які протягом кількох років виступали проти будівництва.
У чому причина обурень щодо меморіалу – розповідає KyivTime.
Як починалося будівництво НВМК
Ініціатива будівництва Меморіалу обговорювалася ще у 2011 році. Тоді це пояснювалось браком місць для поховання загиблих унаслідок Другої світової війни, афганських воєн й не тільки.
Після початку війни у 2014 році це питання стало більш актуальним. Тоді ж було розроблено "План заходів з увічнення пам’яті захисників України", але пошук ділянки для меморіалу розпочався лише у 2022-му. Влітку того року Київська міська держадміністрація запропонувала облаштувати меморіальне кладовище біля Бабиного Яру, але проти цього виступили історики та єврейська громада, оскільки територія є місцем масових розстрілів жертв нацистського режиму під час Другої світової війни.
Також без підтримки залишилася пропозиція облаштувати меморіал на Співочому полі, поряд із музеєм Другої світової війни.
В жовтні того ж року КМДА підтримала проєкт щодо будівництва Нацмеморіалу на території місцевості Лиса Гора (на півдні столиці). Для цього було виділено 140 гектарів землі. Але проти ідеї виступила "Українська природоохоронна група". Причиною стало те, що на землях природно-заповідного фонду заборонено проводити будівельні роботи. Екологи ж підкреслили, що на цій території мешкають десятки тварин та рослин, занесених до Червоної книги, а також ростуть вікові дуби.
Тим часом у Київському еколого-культурному центрі відзначили, що у столиці є й інші місця, які не входять до заповідного фонду і могли б стати місцем для Нацмеморіалу. Серед варіантів пропонували ділянки:
- на ВДНГ;
- поблизу кільцевої дороги на Оболоні;
- біля Берковецького кладовища.
Згодом було ухвалено рішення відвести під меморіальне кладовище ділянку в Биківні, у Деснянському районі Києва, між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою. Але й тоді плани наштовхнулася на перешкоди, оскільки у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, а ще у 1994 році там було створено Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, що має статус Національного історико-меморіального заповідника. Як відзначали тоді у Мінкульті, обрана ділянка потребує археологічних досліджень із проведенням пошукових та ексгумаційних робіт.
Попри це, у травні 2023 року Верховна Рада підтримала законопроєкт № 9240, який передбачав створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні на площі близько 100 гектарів. Втім, будівництво так і не стартувало, оскільки законопроєкт залишився без підпису президента. Пізніше родинам загиблих воїнів запропонували розглянути іншу можливу ділянку вже за межами Києва.
Ідея кладовища в Мархалівці
Рішення облаштувати Національне військове меморіальне кладовище біля Мархалівки, на території Гатненської сільської громади Фастівського району було ухвалено у серпні 2023-го. Тоді ж родини загиблих військових обурювались не лише черговим відтермінуванням будівництва, але й відсутністю належної транспортної інфраструктури у місці вибору. Тим часом Міністерство у справах ветеранів презентувало ескізний проєкт меморіального комплексу.
Наприкінці 2023 року Рада підтримала новий законопроєкт щодо будівництва Нацмеморіалу, а вже через пару тижнів документ отримав підпис президента. У лютому 2024-го уряд виділив 515 млн грн, необхідних для старту будівельних робіт.
Фактично будівництво розпочалось вже у серпні 2024-го. До травня поточного року на території облаштували:
- сектори почесних поховань на 6 тисяч місць (загалом передбачено 120 тисяч);
- два колумбарії;
- паркувальний майданчик;
- дорожню розв’язку й під’їзну дорогу.
У межах другої черги планують облаштувати Центральну площу з Меморіальним садом, спорудити вхідну браму й зони відпочинку. Завершення цих робіт очікується у 2026 році.
Для подальших шести черг заплановані конкурси для зведення музейно-виставкового комплексу, каплиці, Центрального меморіалу на честь захисників і захисниць України та інших об’єктів.
До кладовища можна буде дістатися спеціальним автобусом. У непарні години транспорт вирушатиме від Теремків, а у парні години - від Гатного.
Спротив будівництву НВМК
Жителі Мархалівки виходили з протестами проти будівництва меморіалу в їхньому селі з весни 2024 року. Вони зазначали, що будівництво ведеться на болотистій території. Основні занепокоєння стосувалися вирубки лісів і можливого потрапляння отруйних речовин з поховань у колодязі і свердловини.
Загроза забруднення води
Як зазначала "Українська правда", у Мархалівці відсутнє централізоване водопостачання, і мешканці користуються водою з криниць. Люди побоюються, що масові поховання можуть призвести до забруднення ґрунтових вод, внаслідок чого вода в криницях стане непридатною для споживання.
Водночас заступник директора держустанови "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко вважає, що побоювання місцевих жителів безпідставні. За його словами, кладовище розташують щонайменше за 300 метрів від крайніх будинків Мархалівки, а така відстань, згідно з державними будівельними нормами та міжнародними дослідженнями, унеможливлює проникнення продуктів розкладу у воду. Крім того, він наголосив, що у місцевому лісі переважає піщаний ґрунт, який слугує природним фільтром.
По-друге, за словами Старущенка, у лісі не передбачають ані водоосушувальних, ані водопоглиблювальних робіт, оскільки на це просто немає коштів.
Після проведення гідрогеологічних досліджень усю ділянку розподілили на три зони: підтоплювану, непідтоплювану та потенційно підтоплювану. У підтоплюваній зоні будівництво взагалі не передбачене - там залишать ліс. На потенційно підтоплювальній планують облаштувати стоянки, адміністративні будівлі та інші споруди, які можна зводити незалежно від рівня ґрунтових вод.
Самі ж місця поховання передбачені лише на непідтоплюваній частині території, де, за словами Старущенка, рівень ґрунтових вод у будь-яку пору року не підіймається вище ніж за два метри від поверхні.
Втім, є й протилежні думки. Голова Національного екологічного центру України, кандидат геологічних наук Руслан Гаврилюк заявив, що у період сильних дощів фактично вся територія опиняється під загрозою підтоплення.
"Так, як в нас відбувається поховання, вони будуть мати контакт з водами, які будуть фільтруватися з поверхні, і все, що буде там знаходитись, все може розчинитися і потрапити до ґрунтових вод навіть на ділянках, де рівень ґрунтових вод менше 2 метрів", - відзначив еколог.
Вирубка лісу
Що стосується скарг на вирубку лісу, то директор НВМК запевняв, що під час робіт планується вирубати лише "молодняк", аварійні насадження та хащі, а всі здорові дерева залишаться.
Площа лісу становить 267 гектарів, а під будівництво передбачено виділити 130 гектарів. Із них 26 гектарів підлягають обстеженню та можливому викорчовуванню, і за даними Міністерства довкілля, це відповідає масштабу доглядових рубок.
Будівництво Нацмеморіалу розділене на вісім етапів. Початкові поховання здійснюватимуть у північній частині лісу, приблизно за кілометр від житлових будинків Мархалівки. Перша черга розрахована на близько 4 тисячі місць. Там здійснюватимуть як нові поховання, так і захоронення урн із прахом.
Навесні 2024 року патронатна служба "Азову" намагалася переконати жителів Мархалівки у необхідності якнайшвидшого початку будівництва меморіалу. Проте, крім суперечок, це не дало результату. Місцеві заявляли військовим, що не дозволять забудувати ліс, тоді як у патронатній службі побачили в їхній реакції "російський слід і маніпуляції громадою".
В коментарі "УП" одна з місцевих жительок відзначила, що громада любить і поважає захисників, підтримує їх донатами та допомогою, але для села ліс є джерелом води.
Важливо, що влітку поточного року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав незаконним виділення земельної ділянки під створення НВМК. Однак це не зупинило будівництво комплексу.
Протести під час відкриття меморіалу
Офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища відбулося 29 серпня, але місцеві жителі влаштували акцію протесту ще напередодні. Як повідомляє Zmina, тоді селяни скандували "Україна понад усе", тримали плакати з написами "Жадібність чиновників вбиває екологію" та "Гроші на зброю" й не тільки, однак обійшлося без сутичок.
У день відкриття меморіалу, мархалівці нову зібралися з плакатами на узбіччі дороги, яка веде до кладовища. На одному з відео з того дня також можна побачити затримання деяких протестувальників. За словами місцевих, під час акцій могли затримати щонайменше десятьох людей, але офіційної інформації щодо цього не було.
Керівник громадської організації Support Markhalivka Олександр Давиденко повідомив, що учасники акції зіштовхнулися з великою кількістю правоохоронців.
"Очевидно, вони отримали команду пакувати. Там стоїть купа автозаків. І всіх жінок, які були там із плакатами, запакували", - розповідав він.
Також 29 серпня на території НВМК відбулися перші поховання - там знайшли спочинок п’ятеро загиблих воїнів, чиї імена залишаються невідомими. У церемонії відкриття взяли участь президент Зеленський, а також низка високопосадовців.
Під час відкриття міністерці у справах ветеранів Наталії Калмиковій поставили питання щодо законності та безпеки розміщення кладовища саме на цій території. Тоді ж вона відповіла, що ґрунтові води є в усій країні, і це природне явище. За її словами, аби уникнути будь-яких сумнівів, під усіма доріжками облаштовано дренажну систему на глибині від 2,5 до 3 метрів.
Втім, місцеві стверджують, що після того, як були викопані імітаційні могили, там почала набиратися вода.
