У Національному художньому музеї України відкрилася виставка під назвою "Спецфонд. Нові дослідження", що продовжує важливу роботу з переосмислення радянських репресій у сфері українського образотворчого мистецтва.
Про це пише "Дзеркало тижня".
Центральною темою експозиції є історія так званого Спецфонду — секретного зібрання творів мистецтва, які у 1930-х роках потрапили під заборону. Ці полотна вважалися "ідеологічно ворожими".



Художників, що працювали в традиціях модернізму, авангарду або національного стилю, звинувачували у "формалізмі", "націоналізмі" та "антирадянщині". Їхню творчість вилучали з експозицій, а самих митців — переслідували, засуджували, відправляли до таборів чи розстрілювали. Доля самих робіт часто була приречена на знищення, але завдяки зусиллям музейників частину з них вдалося зберегти.
Вперше в історії Національного художнього музею публіці відкриваються твори, які понад вісімдесят років були недоступними не лише глядачам, а й дослідникам.



Серед унікальних експонатів — масштабні полотна Абрама Черкаського. Вони пролежали в рулонах десятиліттями й лише нещодавно пройшли реставрацію. У виставкових залах також можна побачити роботи Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Єфрема Світличного, Оксани Павленко, Лева Крамаренка, Івана Падалки, Юрія Садиленка та інших представників українського авангарду.
Проєкт охоплює художнє життя 1920–30-х років і висвітлює діяльність провідних мистецьких об’єднань того періоду — АХЧУ, АРМУ, ОСМУ, АНУ. Ці об’єднання стали потужними осередками пошуку нових художніх форм і модерністського вираження — до того, як сталінська культурна політика остаточно запровадила соцреалізм як єдино допустимий стиль.
