Після 24 лютого 2022 року ситуація в комунальному транспорті Києва значно ускладнилася. Мобілізація створила додатковий кадровий голод у "Київпастрансі" та "Київському метрополітені". За останній рік до цього додалися ще дві великі зміни — різке підвищення вартості проїзду і перегляд правил роботи транспорту під час повітряних тривог.
Розповідаємо, що зараз відбувається з громадським транспортом столиці.
Вартість проїзду зросла втричі
15 липня 2026 року в Києві набули чинності нові тарифи на комунальний транспорт. Разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі чи фунікулері замість звичних 8 грн коштує 30 грн. У КМДА пояснюють підвищення зростанням витрат перевізників на електроенергію, паливо, ремонт рухомого складу й оплату праці, а також скороченням пасажиропотоку. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік і без того сягає 64,60 грн за поїздку в метро та 44,14 грн — у наземному транспорті.
Щоб пом'якшити подорожчання, місто запровадило систему знижок при купівлі поїздок пакетами. Поїздки, куплені на транспортну картку до 14 липня за старим тарифом, можна було використати до 14 вересня 2026 року, після чого залишок автоматично перераховують на баланс картки за новим тарифом.
Маршрутки подорожчали ще різкіше й кілька разів поспіль. Із 14 березня 2026 року більшість приватних перевізників перейшли на єдиний тариф 20 грн за поїздку (замість попередніх 15 грн), а вже з 1 серпня 2026-го — до 25 грн. Приватні перевізники, на відміну від комунального транспорту, самі встановлюють ціни, і на них рішення КМДА не поширюється. Голова відповідної асоціації перевізників пов'язує подорожчання не лише зі стрімким зростанням цін на пальне, а й із новими, жорсткішими умовами бронювання співробітників від мобілізації — головною проблемою залишається брак водіїв, слюсарів та механіків.
Транспорт під час повітряних тривог
З 1 серпня 2022 року в Києві діяло правило зупиняти наземний громадський транспорт на час повітряної тривоги — пасажирам пропонували вийти й перейти в укриття. Це рішення роками критикували активісти й пасажири (зокрема, петиції про його скасування подавали щонайменше сім разів), але Київрада щоразу відмовлялася його змінювати.
Однак 31 серпня 2026 року Рада оборони Києва вперше зібралася, щоб обговорити реальне послаблення транспортних обмежень під час тривог — це сталося на тлі збільшення тривалості повітряних тривог та проблем зі станом мостів, якими курсує транспорт.
3 вересня 2026 року уряд уже офіційно відповів на це звернення. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Кабінет Міністрів рекомендував Києву забезпечити повноцінну роботу метро під час "жовтого" рівня повітряної тривоги, який оголошуватимуть у разі атак ударних безпілотників. За потреби місту також рекомендували збільшити кількість наземного громадського транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень і станцій метро. Водночас під час "червоного" рівня тривоги (коли йдеться про підвищену загрозу ракетного чи комбінованого удару) і надалі передбачається зупинка руху.
Заразом уряд рекомендував скоригувати комендантську годину в Києві до 01:00–05:00 та вдосконалити правила пересування під час неї, зокрема для транзитного вантажного транспорту й перевезення пасажирів від і до залізничних вокзалів
Кадровий голод
Дефіцит фахівців через мобілізацію залишається хронічною проблемою підприємства. Ще у 2024 році повідомлялось про нестачу водіїв, слюсарів, електриків та інженерів.
Станом на 2026 рік ситуація суттєво не змінилася. Підприємство продовжує активно набирати водіїв автобусів, тролейбусів і трамваїв, а також токарів, малярів, диспетчерів та інших фахівців робітничих професій.
За загальнонаціональними даними, дефіцит робочої сили у транспорті й логістиці залишається одним із найгостріших у країні: у 2024–2026 роках від 60 до 75% підприємств різних галузей фіксують нестачу кадрів, а в Києві кількість вакансій перевищує кількість безробітних у 24 рази — це один із найвищих показників дефіциту серед регіонів України .
Метро
Ситуація з підземкою суттєво покращилася порівняно з 2024 роком. Аварійний перегін між станціями "Либідська" та "Деміївська" на синій гілці був закритий у грудні 2023-го через тріщини й підтоплення тунелю. Повноцінний рух на ньому відновили ще у вересні 2024 року — після ремонту, що тривав дев'ять місяців. Тимчасові дублювальні автобусні й тролейбусні маршрути, які запускали на час ремонту, закрили.
Триває оновлення рухомого складу. До війни майже 80% вагонів київського метро було російського виробництва, тому заміна цієї техніки — стратегічне завдання для міста. Європейський інвестиційний банк надав Києву додаткові 50 млн євро на закупівлю сучасних вагонів метро на заміну застарілим. Київ також уже отримав 20 нових низькопідлогових трамваїв за підтримки ЄІБ.
Наземний транспорт
Проблеми, на які роками вказують громадські активісти з ГО "Пасажири Києва", залишаються актуальними: зношена контактна мережа тролейбусів, розбиті трамвайні колії на обох берегах Києва, застарілий парк рухомого складу. Маршрутки в умовах війни й далі мають підвищений попит серед киян. Саме тому, що вони не зупинялися під час тривог так суворо, як комунальний транспорт.
