Столичний комунальний транспорт і до повномасштабної війни не міг похвалитися гарним станом, але після 24 лютого 2022 року ситуація погіршилася в рази, а цьогорічна інтенсивна мобілізація створила ще більше проблем, спричинивши кадровий голод як у "Київпастрансі", так і в "Київському метрополітені".
Як працює транспорт у Києві сьогодні
Громадські активісти, зокрема засновники ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко та Олександр Рак, переконані, що столична влада зацікавлена в розбудові лише автомобільної інфраструктури, ігноруючи комунальний транспорт Києва. Особливо боляче це спостерігати, дивлячись на досвід Європи, де трамваї, тролейбуси та електробуси навпаки відвойовують нові позиції, тому що це зручно, екологічно і сучасно.
Робота комунального транспорту в Києві сьогодні значно відрізняється від ситуації, яка була до 2022 року. Тож які саме зміни з громадським транспортом відбулися за останні два з половиною роки в столиці України?
Зниження пасажиропотоку
Після початку повномасштабної війни багато киян виїхали зі столиці, але до осені 2022 року багато з них повернулися додому. Втім, вони почали віддавати перевагу особистому транспорту, таксі або маршруткам. Це безпосередньо пов'язано з іншими змінами в комунальній транспортній системі, які спричинила велика війна.
Зупинка транспорту під час повітряної тривоги
1 серпня 2022 року Рада оборони Києва за рекомендаціями ДСНС ухвалила рішення зупиняти наземний громадський транспорт на час повітряної тривоги. На думку столичної влади, перебувати в автобусі чи тролейбусі під час тривоги небезпечно для пасажирів, тому люди мають вийти з транспорту і перейти в укриття. Але на практиці все відбувається інакше. Зазвичай пасажири використовують інший вид транспорту: насамперед ідеться про приватні маршрутки та таксі.
Жителі Києва вже сім разів за час повномасштабної війни створювали петицію на сайті Київської міської ради з вимогою припинити практику зупинок комунального транспорту під час повітряних тривог, називаючи це ганебною практикою в інтересах маршруток. Але Київрада вкотре не підтримала чергову петицію, зазначивши, що люди мають спускатися в укриття, коли чують сигнал повітряної тривоги.
Зміна правил оплати поїздки
З 4 жовтня 2023 року в Києві почало діяти нововведення в оплаті проїзду в громадському транспорті за допомогою банківських карток. Кошти з картки почали списуватися не за кожну поїздку окремо, а об’єднуватися в єдиний платіж за дві поїздки, які пасажир здійснює протягом дня. Якщо ж пасажир не здійснює другу поїздку до вечора, то списання за кожну транзакцію місто платить комісію.
Зміна роботи транспорту через відключення світла
У травні 2024 року в Україні почали вимикати світло через те, що армія РФ за три місяці знищила 9,2 ГВт енергогенерації. Звісно, без електроенергії не весь транспорт може працювати у звичному режимі. Зокрема, 4 червня повідомлялося, що через проблеми з електропостачанням у Києві зупинявся фунікулер, водночас кільцева електричка працювала у звичному режимі.
Крім того, у середині травня в "Київпастрансі" заявили, що за умови повної відсутності світла в столиці з наземного транспорту курсуватимуть лише автобуси.
Згубний вплив мобілізації
Інтенсивна мобілізація негативно позначається на роботі комунального транспорту в столиці. Наприкінці травня мер Києва Віталій Кличко заявив, що 7% співробітників "Київського метрополітену" служать в армії, а "Київпастранс" також відчуває кадровий голод. Найбільше підприємству не вистачає водіїв, слюсарів, електриків та інженерів.
Шляхи розв'язання проблеми
У громадській організації Vision Zero, яка займається розв'язанням проблем роботи комунального транспорту, запропонували чіткі рекомендації щодо покращення транспортної ситуації в країні та подали їх до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Зокрема, йдеться про те, щоб:
- зменшити вік, що дає право на навчання та працевлаштування водіїв автобусів і тролейбусів, з 21 до 18 років;
- готувати універсальних водіїв (донавчати водіїв автобусів керувати тролейбусами й навпаки);
- спростити процедуру бронювання водіїв, аби вона не розтягувалася на три місяці, а могла бути реалізована за тиждень або ж максимум за місяць.
Наземний транспорт Києва
Як зазначалося вище, на думку громадських активістів, наземний транспорт Київська влада розглядає крізь призму надання переваги приватним автоперевізникам. Принаймні позиція столичних чиновників явно вигідна маршрутникам та зовсім не сприяє розвитку комунального транспорту, який перебуває нині в жахливому стані.
Маршрутки в Києві в умовах війни мають великий попит серед містян, оскільки вони не зупиняються під час повітряної тривоги, як тролейбуси чи трамваї.
Але цей транспорт часто буває в неналежному стані. Ще одна проблема – оплата винятково готівкою (зараз вартість проїзду в маршрутках складає 15 грн). Тому для маршрутників потрібно прописати чіткі правила, яких вони будуть змушені дотримуватися, та які поставлять їх в рівне положення з комунальним транспортом.
Тролейбуси
Аби зробити роботу тролейбусів Києва ефективнішою, потрібно реконструювати контактну мережу, яка вже дуже застаріла та зношена. При цьому необхідно збільшити й кількість самих тролейбусів, бажано удвічі. За словами засновників ГО "Пасажири Києва", нові тролейбуси поліпшили б ситуацію не тільки з київським транспортом, а й зі столичною екологією.
До того ж гостро стоїть питання капітального ремонту наявних тролейбусів. На жаль, зараз машини, випущені 2003 року, вже не виходять на маршрути, тоді як у Будапешті ще курсують тролейбуси 1988 року.
Ще одна проблема стосується графіків курсування тролейбусів. Навіть до великої війни вони не працювали коректно, а зараз ситуація стала ще гіршою. Тож не дивно, що на розклад руху тролейбусів київські жителі взагалі не зважають, знаючи, що цифри на електронних табло не відповідають дійсності.
Трамваї
Ситуація з трамваями не краща. Найбільшою проблемою залишається стан колій, які практично всюди розбиті: як на правому, так і на лівому березі Києва. На жаль, це недоліки містобудівної політики, яка не надто зацікавлена в наявності трамваїв, переконані Олександр Гречко та Олександр Рак. Але насправді, трамвай – це дуже вигідний вид транспорту, оскільки для його руху потрібно менше енергії, ніж для руху тролейбуса. Крім того, він не генерує викидів та має високу провізну спроможність, яка сягає половини від метрополітену.
Розклад руху тролейбусів, автобусів і трамваїв
Відстежувати розклад руху міських автобусів, тролейбусів і трамваїв можна за допомогою сервісу "Транспорт онлайн" на сайті KyivTime. Крім того, ми розмістили актуальний розклад міської електрички, який можна переглянути за кожною станцією.
Підземний транспорт Києва
З початком повномасштабної війни київське метро тимчасово припинило роботу та почало виконувати роль бомбосховища під час ракетних обстрілів з боку РФ. Вже в травні 2022 року столичний метрополітен відновив нормальну роботу, але не всі станції відкрили одразу, враховуючи безпекову ситуацію в місті.
Безперечно, метро – це найпопулярніший вид транспорту в столиці, провізна спроможність якого становить 40-45 тисяч пас./год в одному напрямку. Всі, кого цікавить, як користуватися метро в Києві, можуть дізнатися всю необхідну інформацію на офіційному сайті "Київського метрополітену". А карта метро Києва та графік роботи також доступні на KyivTime.
Ціна метро становить 8 грн за одну поїздку, однак вона може бути меншою, якщо придбати поповнювати транспортну картку. Крім того, деякі категорії людей мають право на пільги чи безкоштовний проїзд.
На жаль, стан київського метрополітену далеко не найкращий. Через появу тріщин і підтоплення тунелю Київська міська адміністрація в грудні минулого року зупинила рух між станціями "Либідська" й "Деміївська", а між "Деміївською" та "Теремками" здійснюється лише човниковий рух. Очікується, що ремонт частини синьої гілки завершиться до кінця літа. Водночас влітку може початися плановий ремонт між станціями "Почайна" й "Тараса Шевченка".
Таким чином, повномасштабна війна в Україні та інтенсивна мобілізація, яка тільки набирає обертів зовсім не сприяють поліпшенню ситуації з комунальним транспортом у Києві. Цілком очевидно, що ця проблема повинна бути розв’язана шляхом зміни курсу столичної влади, тому що на одних ініціативах громадян система не може докорінно трансформуватися.