Київська освіта працює без єдиного для всього міста графіка. Формат навчання щодня залежить від наслідків нічних обстрілів. Водночас у дитсадках столиці дітей стало майже вдвічі менше, ніж до повномасштабної війни, а проблеми з наповненням уже дійшли й до перших класів. Школи столиці чергують очний, дистанційний і змішаний режими, а учнів пошкоджених закладів переводять до сусідніх.
Про це розповів заступник голови КМДА з гуманітарних питань Валентин Мондриївський, який курує Департамент освіти і науки.
Понад половина шкіл учиться очно
Станом на 12 жовтня очно навчалися 144 тисячі київських учнів, у змішаному форматі — понад 66 тисяч, винятково дистанційно — понад 22 тисячі. Уже через десять днів частка очного навчання, за словами Мондриївського, зросла до 55%.
Кількість шкіл, здатних під час тривоги одночасно прийняти в укриття всіх дітей і педагогів, збільшилася зі 161 до 215 — це 52% комунальних закладів. Ще 193 школи (47%) працюють у змішаному форматі. Йдеться про другу зміну або "світлофор", коли тиждень очного навчання змінюється тижнем дистанційного. Який саме варіант обрати, визначають педагогічні колективи.
Пріоритет посадовець описав так: спершу безпека, далі якість освіти, а в межах цього — молодша й старша школа. Найменшим потрібна адаптація й посилена увага, старшокласникам — підготовка до НМТ, тому очний формат залишають насамперед їм. Середня школа переходить на змішане навчання, якщо укриття не вміщає всіх одночасно.
Повністю дистанційно зараз працюють чотири школи — на початку навчального року таких було 11. Цифра змінна, бо після нічних обстрілів до п'яти закладів можуть перейти на дистанційку на три-п'ять днів.
Садочки втратили 45% дітей
Відтоку школярів напередодні зими в КМДА не фіксують, а от щодо дошкільної освіти Мондриївський говорить про стійку тенденцію. Порівняно з 2022 роком у столичних садках залишилося на 45% менше дітей, і причини він бачить у падінні народжуваності та міграції.
У школах зменшення теж є, але повільніше. До першого класу цього року пішло менше дітей, ніж попереднього, і наступного року різниця, за його прогнозом, стане більшою. Посадовець визнає, що за п'ять років війни місць у школах уже більше, ніж дітей.
Підземні шкіл на харківський зразок не буде
Будувати в Києві підземні школи Мондриївський вважає недоцільним саме через зменшення кількості дітей. Класи можна об'єднувати в приміщенні однієї школи, і це управлінське рішення, а не будівництво. Такий підхід у КМДА називають "освітньою міграцією". У Голосіївському районі, наприклад, 110-та школа навчається у 319-й, у Дарницькому учнів пошкодженої школи №10 перевели до дитсадка №85, а школи №160 — до шкіл №127 і №289.
Відмінність Харкова він пояснює часом підльоту балістики, через який підземні школи там безальтернативні. Київ натомість із 2023 року зводить споруди подвійного призначення з протирадіаційними властивостями. Із 46 запланованих 13 мають бути готові до кінця року.
Лише цього року на ремонт і облаштування укриттів виділили майже пів мільярда гривень, на будівництво — близько 900 млн, а від початку повномасштабної війни з міського бюджету на такі проєкти спрямували приблизно 6 млрд грн.
Про середню вартість одного укриття, за словами посадовця, говорити некоректно. Проєкти розраховані на 300–1200 осіб. Щодо затримок він зазначив, що основними виконавцями є районні адміністрації, які минулого року повернули до бюджету майже 800 млн грн, передбачених на будівництво укриттів, а в Деснянському районі будівництво двох споруд подвійного призначення повністю зупинилося. Для неефективних керівників, за його словами, доведеться ухвалювати кадрові рішення.
Підготовка до зими
До зими в закладах освіти посилили резервне живлення. Кількість генераторів зросла з 681 до 849 одиниць, а їхня сумарна потужність — із 10,1 до 31,6 тисячі кВт, тобто більш ніж утричі. У місті також визначили 50 опорних шкіл, по п'ять у кожному районі. Вони мають потужні генератори й пересувні котельні та в разі потреби стають територією безпеки не лише для учнів, а й для мешканців сусідніх будинків.
Щодо зимових канікул Мондриївський сказав, що місто готове ухвалити рішення про їхнє продовження, якщо цього вимагатимуть погода, наслідки обстрілів або ситуація з енерго-, тепло- та водопостачанням.
Гнучкий початок уроків і скарги батьків
Єдиного алгоритму переходу між форматами для всього міста не буде. За словами посадовця, таким алгоритмом могла б стати лише дистанційка, а вона означає, що дитина залишається вдома без гарантій світла, інтернету й доступу до укриття. Батькам, за його спостереженням, спокійніше, коли під час тривоги дитина в шкільному укритті.
Директорам дозволили робити люфт 15–60 хвилин після відбою, щоб учні й педагоги встигали дістатися до школи. Якщо тривога застає дистанційний урок, заняття відновлюють протягом 15 хвилин після переходу в безпечне місце. Змінився й підхід до дітей, яких привезли під час тривоги: тепер їх приймають і відводять в укриття, а не чекають відбою.
За перший місяць навчального року до КМДА надійшли 184 звернення, з них 49 скарг, причому лише 6% стосувалися організації освітнього процесу — найчастіше питання були про облаштування укриттів.
