Сьогодні, 26 жовтня, у Києві на вулиці Паньківській, 27/78, уперше відкриють камені спотикання на честь чотирьох членів родини Горнштейн, які стали жертвами Голокосту. Кожна меморіальна плитка присвячена окремій людині.
Про це повідомили організатори заходу на своїй сторінці у Facebook.
Пам’ятні знаки встановлять на честь Белли, Натана, Бузі та Ріви Горнштейн. Родина походила із села Красне на Вінниччині, а згодом переїхала до Києва.
Натан працював на млині, його дружина Бузя вела домашнє господарство. Їхня донька Белла та племінниця Ріва навчалися у вищих навчальних закладах столиці.
У вересні 1941 року всі четверо загинули в Бабиному Яру під час масових розстрілів єврейського населення Києва, які нацисти здійснили 29–30 вересня.
Історикиня та консультантка київської частини проєкту "Камені спотикання" Надія Уфімцева пояснила, що для встановлення меморіальної плитки важливо зібрати відомості про людину, зокрема її ім’я, прізвище та місце, де вона жила, працювала або навчалася. Також бажано знати рік народження, адже це допомагає уявити, яким було життя людини до загибелі, та усвідомити, що нацистські переслідування не залежали від віку жертв.
Проєкт започаткувало Посольство Німеччини в Києві. Його реалізує Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Київською міською державною адміністрацією.
Про проєкт
"Камені спотикання" — міжнародний проєкт німецького художника Ґюнтера Демніґа, присвячений жертвам нацизму. Це латунні плитки з іменами та датами життя людей, які встановлюють у тротуарах біля місць, де вони жили, працювали або навчалися. Першу плитку митець заклав у Кельні в 1992 році. Нині у світі налічують понад 100 тисяч таких меморіальних знаків.
В Україні камені спотикання встановлюють із 2009 року. У Києві першу плитку присвятили Людмилі Ткач, яка пережила розстріли в Бабиному Яру в дитинстві. Нині в столиці реалізують проєкт "80 каменів спотикання для Києва".