Київське метро посіло 14-те місце у міжнародному рейтингу 18 метрополітенів світу. Перше місце у списку віддали лондонській підземці.
Рейтинг підготувало видання CNN Travel.
Під час складання рейтингу автори звертали увагу на інженерні особливості метрополітенів, організацію транспортного сполучення та значення підземки для повсякденного життя міст.
Лондон
Лондонський метрополітен очолив рейтинг. Його історія розпочалася в січні 1863 року, коли перші потяги курсували на паровій тязі.
Сьогодні мережа налічує 11 ліній і 272 станції загальною протяжністю близько 400 км. Метро забезпечує сполучення не лише в межах британської столиці, а й із населеними пунктами за її околицями.
Пекін
Друге місце посів Пекін. Метрополітен міста відкрили 1 жовтня 1969 року. Нині він належить до найбільших систем міського транспорту у світі за довжиною мережі та кількістю пасажирів.
Пекінська підземка має 27 ліній і приблизно 490 станцій, а загальна протяжність колій перевищує 900 км. На деяких маршрутах використовують повністю автоматизовані потяги, які рухаються без машиністів.
Копенгаген
Третю сходинку рейтингу зайняло метро Копенгагена, яке почало працювати у 2002 році. Однією з його головних особливостей є автоматизований рух поїздів і цілодобова робота без вихідних.
Підземка інтегрована в транспортну систему данської столиці. Пасажири можуть пересідати на автобуси та приміські потяги, а також поєднувати поїздки з використанням велосипедної інфраструктури.
Париж
Четверте місце дісталося паризькому метрополітену, який відкрили в липні 1900 року напередодні Всесвітньої виставки.
Підземка відома розгалуженою мережею та архітектурою станцій. Особливу увагу привертають входи в стилі ар-нуво, створені за проєктами архітектора Гектора Гімара.
У паризькому метро досі збереглися старі вагони з дверима, які пасажири відчиняють вручну. Водночас місто поступово розвиває автоматизовані лінії.
Токіо
Метрополітен японської столиці об'єднує дві системи — Tokyo Metro та Toei Subway, які працюють разом із великою мережею залізничного транспорту.
Для зручності пасажирів станції мають буквено-цифрові позначення, а лінії розрізняють за кольорами. Навігаційні вказівники доступні кількома мовами. Серед особливостей токійської підземки також виділяють частий рух поїздів і точне дотримання розкладу.
До першої десятки рейтингу, крім згаданих міст, потрапили Сеул, Нью-Йорк, Мехіко, Сінгапур і Берлін.
Київ
Київський метрополітен посів 14-ту позицію, розташувавшись між підземками Шанхая та Чикаго. Нижче в списку опинилися метро Делі, Гонконгу та Будапешта.
Київська підземка розпочала роботу 6 листопада 1960 року. Тоді відкрили першу ділянку Святошинсько-Броварської лінії, яка складалася з п'яти станцій. Відтоді метро стало одним із ключових елементів транспортної системи столиці.
Однією з найвідоміших особливостей київського метрополітену є глибоке залягання станцій. Зокрема, станція "Арсенальна" розташована приблизно на глибині 105,5 метра та вважається найглибшою станцією метро у світі.
Архітектурне оформлення підземки поєднує різні стилі: від монументальних залів із мармуром і мозаїками до станцій із сучасним мінімалістичним дизайном.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії київський метрополітен виконує не лише транспортну функцію. Під час повітряних тривог підземні станції використовують як укриття для населення. Вони приймали людей уже в перші дні великої війни та продовжують слугувати місцем захисту під час російських атак.