28 вересня один із найвідоміших готелів Києва — "Україна" — святкує 65-річчя. Саме цього дня у 1961 році відбулося його урочисте відкриття. Щоправда, тоді готель мав зовсім іншу назву, а за первісним архітектурним задумом і виглядати мав інакше.
За шість із половиною десятиліть висотна будівля над головною площею країни стала невіддільною частиною київської панорами. Вона бачила, як змінювалися Хрещатик і Майдан, пережила розпад Радянського Союзу, отримала нову назву, стала свідком двох українських революцій, а у 2024 році вперше перейшла у приватну власність.
До 65-річчя "України" згадуємо цікаві факти з історії будівлі — від знаменитого хмарочоса Гінзбурга, який колись стояв на цьому місці, до нової сторінки, що розпочалася для готелю вже у XXI столітті.
1. До "України" тут стояв перший київський хмарочос
Історія цієї адреси почалася задовго до появи сучасного готелю. На початку XX століття тут звели одну з найбільш незвичайних споруд тодішнього Києва — прибутковий будинок підприємця і будівельного підрядника Льва Гінзбурга.
11-поверхову споруду кияни швидко охрестили хмарочосом Гінзбурга. Для переважно невисокого Києва початку XX століття будинок був справжнім велетнем. Усередині розташовувалися 94 великі квартири, а на першому поверсі працювали магазини. Поруч, у глибині ділянки, стояла двоповерхова резиденція самого Гінзбурга. Хмарочос став однією з архітектурних сенсацій тогочасного Києва, але проіснував лише кілька десятиліть.
2. Попередник готелю не пережив Другу світову війну
У вересні 1941 року значна частина центрального Києва була зруйнована вибухами та пожежами. Не вцілів і хмарочос Гінзбурга. Після війни залишки будівлі розібрали. Таким чином звільнилося місце, на якому під час масштабної повоєнної реконструкції центру столиці вирішили створити нову архітектурну домінанту. Змінилася не просто одна будівля. Фактично заново формувався весь простір майбутнього Майдану та післявоєнного Хрещатика.
3. Готель був частиною великої післявоєнної перебудови Києва
Майбутній готель не задумувався як окрема будівля. Він мав стати частиною нового архітектурного ансамблю центральної частини міста.
Хрещатик після війни фактично створювали заново. Нові житлові та адміністративні споруди, площі, широкі тротуари й озеленення мали сформувати зовсім інший образ центральної вулиці.
Висотний готель отримав особливе місце — над площею. Завдяки рельєфу навіть сьогодні будівля помітна з багатьох точок центрального Києва і залишається однією з головних вертикалей Майдану.
4. "Україна" могла мати вежу та високий шпиль
Сучасний вигляд готелю суттєво відрізняється від початкового архітектурного задуму. Проєкт був створений авторським колективом під керівництвом архітектора Анатолія Добровольського. Разом із ним працювали Борис Приймак, Вадим Созанський, Авраам Мілецький, Анатолій Косенко, а також інженери-конструктори Олександр Печенов і Лев Линович.
Початковий задум був значно монументальнішим. Верхню частину будівлі мала завершувати вежа зі шпилем, що зробило б її ще помітнішою в панорамі Києва. За характером споруда мала нагадувати радянські висотки того періоду — масивні, багато декоровані й підкреслено монументальні. Але цей проєкт так і не реалізували повністю.
5. Архітектуру змінила боротьба з "надмірностями"
У середині 1950-х у радянській архітектурі відбувся різкий поворот. На зміну монументальній архітектурі сталінської доби прийшла вимога будувати простіше, швидше та дешевше.
Почалася кампанія боротьби з так званими "архітектурними надмірностями". Під неї потрапив і київський готель, який на той момент уже будували.
Проєкт спростили: відмовилися від значної частини декоративних деталей, а головне — від високої вежі зі шпилем. Саме тому верхня частина готелю сьогодні може здаватися дещо незавершеною. Це не випадковість, а слід великої зміни архітектурної політики середини XX століття.
6. Київ побачив будівництво майбутнього символу міста
Спорудження висотного готелю тривало у другій половині 1950-х — на початку 1960-х років. Архівні кадри цього часу сьогодні особливо цікаві: на них знайомий силует уже можна впізнати, але простір довкола нього зовсім не схожий на сучасний Майдан.
На одному з відомих кадрів 1960 року видно майже завершену висотку з боку площі. Попереду — ще зовсім інший міський простір, багато зелені й майже відсутня сучасна забудова. Минув приблизно рік — і готель прийняв перших гостей.
7. 28 вересня 1961 року відкрилася не "Україна", а "Москва"
Урочисте відкриття відбулося 28 вересня 1961 року. Саме від цієї дати готель відраховує свою офіційну історію. Але називався він тоді зовсім не "Україна", новий київський готель отримав назву "Москва".
Для Києва початку 1960-х це була знакова споруда. Висотний готель над центральною площею швидко став одним із найбільш упізнаваних елементів післявоєнної панорами міста. Його друкували на листівках, фотографували туристи, а силует будівлі став невіддільним від образу центрального Києва.
8. Назву "Москва" готель носив 40 років
Зі старою назвою готель прожив більшу частину своєї історії XX століття. Лише у 2001 році, через десять років після проголошення незалежності України, "Москва" отримала сучасну назву — готель "Україна". До цього моменту від відкриття будівлі минуло рівно 40 років.
Цікаво, що у ювілейному 2026 році можна провести ще одну часову межу: будівлі виповнюється 65 років, із яких останні 25 вона носить назву "Україна".
9. Разом із готелем змінювався і Майдан
Навряд чи знайдеться інша київська будівля, з історії якої настільки легко простежити трансформацію головної площі країни.
Змінювалися назви самої площі, її планування, пам'ятники, фонтани, транспорт, озеленення та навколишня забудова. А висотна споруда над нею залишалася практично на тому самому місці.
Тому історія готелю водночас є своєрідною хронологією Києва: 1960-ті, 1970-ті, 1980-ті, перші роки незалежності, реконструкція Майдану на початку 2000-х і сучасність.
10. "Україна" стала свідком двох українських революцій
Розташування безпосередньо над центральною площею перетворило готель на мовчазного свідка подій, які вже стали частиною новітньої історії України.
У 2004 році під його вікнами відбувалася Помаранчева революція. Через дев'ять років тут розпочалися події Євромайдану та Революції Гідності.
Особливо драматичними стали дні лютого 2014 року. У готелі тоді перебувало багато українських та іноземних журналістів, які висвітлювали події на Майдані. Працівники "України" допомагали пораненим до прибуття медиків, а в самій будівлі був організований тимчасовий госпіталь.
Так готель, який колись створювали як частину парадного радянського центру Києва, став безпосереднім свідком одних із найважливіших подій уже незалежної України.
11. Під готелем приховано ще чотири рівні
Знайомий усім фасад — лише частина споруди. Під готелем розташовані підземні приміщення, які сягають рівня мінус четвертого поверху. Сьогодні там, зокрема, облаштоване укриття приблизно на 100 людей.
Під час повітряних тривог ним користуються не лише працівники та гості "України". За словами представників готелю, до укриття пускають і людей, які під час небезпеки перебувають поруч на вулиці.
Таким чином будівля, спроєктована ще в середині минулого століття, продовжує пристосовуватися до абсолютно нових реалій Києва.
12. Через 63 роки після відкриття готель уперше став приватним
Ще одна велика зміна в історії "України" відбулася у 2024 році. 18 вересня Фонд державного майна провів онлайн-аукціон із приватизації готелю. Це був перший онлайн-аукціон великої приватизації в Україні.
Стартова ціна становила близько 1,05 млрд грн, однак під час торгів вона зросла більш ніж удвічі — до 2,511 млрд грн. За готель змагалися три учасники.
Переможцем стало ТОВ "Ола Файн", кінцевим бенефіціаром якого є український бізнесмен та інвестор Максим Кріппа.
З урахуванням ПДВ загальний економічний ефект для державного бюджету від продажу становив близько 3 млрд грн. Кошти були повністю сплачені восени 2024 року.
Так через 63 роки після відкриття для однієї з найвідоміших будівель центрального Києва завершилася державна сторінка історії та почалася нова — вже у приватній власності.
65 років над головною площею країни
Історія готелю "Україна" значно довша за історію самої будівлі. На цьому місці стояв перший київський хмарочос, тут залишили свій слід руйнування Другої світової війни та масштабна повоєнна перебудова міста.
Сам готель теж виявився своєрідним відображенням своєї епохи. Він мав отримати шпиль, але став жертвою боротьби з "архітектурними надмірностями". Відкрився як "Москва", а через 40 років став "Україною". Був одним із символів радянського Києва, а згодом — свідком двох українських революцій.
За 65 років навколо нього неодноразово змінювався Київ. Змінювалися держава, назви, площа перед готелем і саме призначення центрального міського простору.
Незмінним залишалося одне: висотна будівля над Майданом продовжувала бути частиною панорами столиці. 28 вересня 2026 року готель "Україна" відкриває вже наступну сторінку своєї історії — через 65 років після того дня, коли у вересні 1961-го до нового київського готелю вперше зайшли гості.