Київський метрополітен проєктувався за часів Холодної війни з урахуванням можливого ядерного удару, тому глибокі станції столичної підземки здатні стати надійним захистом у разі катастрофи. Про це повідомляє видання "Фокус" з посиланням на матеріали цивільного захисту та дані про інфраструктуру метрополітену.
Які станції метро є найбезпечнішими
Основний захисний фактор метро - це товща ґрунту та гранітних порід, яка поглинає ударну хвилю та блокує радіацію. До найбільш захищених об'єктів столиці належать:
- "Арсенальна" (глибина 105,5 метра): вбудована у гранітний масив під шар ґрунту близько 70 метрів. За розрахунками, її конструкція здатна витримати ядерний вибух потужністю до 40 кілотонн. Станція має додаткові службові тунелі та масивні герметичні двері для перекриття повітря;
- "Шулявська" (глибина близько 90 метрів): має товсті залізобетонні конструкції, що створюють природний бар'єр проти вибухової хвилі й уламків, а також інженерні системи герметизації;
- "Вокзальна" (глибина 42 метри): попри меншу глибину, масивний шар породи суттєво знижує вплив вибуху. Станція оснащена захисними перегородками та може вмістити велику кількість людей завдяки суміжності з вокзалом.
Серед інших надійних укриттів глибокого залягання також виділяють станції "Золоті ворота", "Кловська" та "Печерська".
Чи захистить підземка від радіації та вибуху
Фахівці зазначають, що шар землі у 30–60 метрів здатний послабити рівень радіаційного випромінювання у десятки або й сотні разів. Крім того, спеціальні системи вентиляції та затворів перешкоджають потраплянню радіоактивного пилу всередину.
Водночас метро не є повноцінним довготривалим бункером, оскільки більшість станцій не мають автономних запасів їжі чи води. Воно слугує тимчасовим сховищем, щоб пережити перші, найнебезпечніші години після вибуху.
Скільки людей може прийняти київська підземка
За даними міської влади, система метрополітену здатна одночасно прихистити кілька сотень тисяч людей. Укриттями слугують не лише платформи, а й вестибюлі, переходами та ескалаторні тунелі.
Роль метро як ключового елемента цивільного захисту вже була доведена під час повномасштабної війни, коли тисячі містян годинами та цілими ночами ховалися на станціях під час масованих ракетних атак.
Зазначимо, Кабінет Міністрів затвердив новий порядок роботи залізничного транспорту під час повітряної загрози. Правила визначають, як працюватимуть поїзди, вокзали та станції у разі встановлення жовтого або червоного рівня загрози засобів повітряного нападу.