Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати особу, відповідальну за об’єкт, укласти охоронний договір на історичну водонапірну башту в Голосіївському районі столиці.
Про це повідомили у відомстві.
Зазначається, що провадження у цій справі вже відкрито.
Ще на початку 2023 року споруду офіційно внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва.
У прокуратурі наголошують, що башта є важливим прикладом промислової архітектури ХХ століття та складовою історичного комплексу Садиби Української сільськогосподарської академії. Висота споруди становить близько 30 метрів.
За інформацією правоохоронців, балансоутримувач досі не оформив охоронний договір, що ставить під загрозу належне утримання та захист пам’ятки.
Такий документ регламентує умови експлуатації, догляду й збереження об’єкта культурної спадщини. Його відсутність значно ускладнює контроль за технічним станом споруди та забезпечення її охорони.
Голосіївська водонапірна башта вже не перший рік є предметом суперечок через плани забудови цієї території. Наприкінці 2022 року громадські активісти заявляли, що забудовник житлового комплексу "Голосіївські вежі" огородив ділянку між будинками №9 і №11 на вулиці Генерала Родимцева, включивши в межі забудови й саму башту.
Тоді представники забудовника пояснювали, що розглядають можливість демонтажу споруди через її аварійний стан. Водночас ініціатива "Мапа Реновації" пропонувала альтернативний варіант — зберегти вежу та адаптувати її під громадський простір. Зокрема йшлося про оглядовий майданчик чи виставкову локацію.
У вересні 2025 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав позицію Київради та прокуратури у спорі щодо цієї території. Суд визнав недійсною додаткову угоду, яка, за словами пам’яткоохоронця Дмитро Перов, відкривала забудовнику ТОВ "МЖК "Оболонь"" можливість будівництва в межах пам’ятки.
Втім уже в листопаді 2025 року Господарський суд Києва не задовольнив інший позов прокуратури щодо повернення земельної ділянки під вежею у державну власність. У громадській організації "Спадщина Київ" тоді зазначали, що споруда й надалі залишалася відгородженою будівельним парканом.