Княгиня Ольга - одна з найцікавіших постатей ранньої історії Київської Русі. Її ім'я пов'язане не лише з жорсткою помстою ворогам, але й із важливими державними реформами, поширенням християнства й не тільки.
Що відомо про життя княгині та які є цікаві факти в її біографії – у матеріалі KyivTime.
Княгиня Ольга: біографія
Княгиня Ольга без перебільшень є однією з найзагадковіших постатей дохристиянської Русі. У її житті є багато невідомого, і частину фактів досі складно точно встановити.
Чіткої інформації про місце та дату народження княгині немає. За літописами, вона вийшла заміж у 903 році. Враховуючи те, що, за припущеннями деяких вчених, у той час дівчат зазвичай видавали заміж у 13-16 років, існує версія, що Ольга народилася наприкінці 880-х років.
Водночас це погано узгоджується з віком її сина Святослава, який, за окремими даними, народився приблизно у 936 - 938 роках. Виходить, що княгиня стала матір'ю у близько 50 років, що є малоймовірним. До того ж у літописах за 940 - 950 роки її описують як молоду й активну жінку.
Через ці нестикування історики припускають, що Ольга могла бути молодшою, ніж вказано в літописах, а дата шлюбу у 903 році - з'явилась через звичайну помилку літописця. Цілком ймовірно, що насправді вона народилася близько 910 року. Є також версія, що це сталось навіть ближче до 920 року.
Щодо місця народження, найпоширеніша версія пов'язує Ольгу з Псковом і спирається на "Повість минулих літ". Водночас про її родину майже нічого не відомо.
Інше джерело - "Житіє княгині Ольги" - теж вказує на Псковську землю та навіть називає конкретне селище - Вибути.
Походження княгині також залишається не до кінця зрозумілим і має кілька версій. Зокрема, одна з них стверджує, що вона могла бути останньою представницею роду Аскольда.
Помста древлянам
Історія про помсту княгині Ольги древлянам - один із найвідоміших епізодів її біографії.
У 912 році Ольга вийшла заміж за князя Ігоря, і на той момент їй було приблизно 10 років, за іншими даними - 12. Її ж чоловік, який був хоробрим воїном, одного разу вирушив збирати данину з древлян. Побачивши, що з ним небагато людей, древляни напали на нього та вбили.
Фактично після цього Ольга зійшла на престол та стала єдиною правителькою в Україні. Але те, що сталося з її чоловіком, вона не пробачила, і її гнів наздогнав древлян аж чотири рази:
- спершу Ольга наказала спалити перших послів, які прийшли із пропозицією вийти заміж за їхнього князя Мала, сподіваючись таким чином об'єднати землі й посилити свою владу. За іншою ж версією - послів кинули у яму та засипали живцем;
- наступну групу послів вона замкнула в лазні та спалила;
- згодом запросила древлян на поминки за Ігорем в Іскоростені, де її воїни влаштували різанину. Тоді ж були вбиті близько 5 тисяч людей;
- останній етап - найвідоміший: Ольга вирушила в похід на древлян. На місці ж вона вимагала, аби кожна родина віддала їй голубів як данину. До лап птахів прив'язали соломинки, що тліли, після чого голубів відпустили. Повернувшись до своїх домівок, птахи спричинили пожежу, внаслідок якої згоріло ціле поселення.
Правління княгині Ольги
На той момент, коли загинув Ігор, їхньому синові Святославу було лише 3 роки. Через це у 945-му Ольга взяла владу у свої руки й керувала державою, поки нащадок не підріс.
Загалом княгиню описують як сильну та мудру правительку: вона засновувала міста, впорядковувала життя на своїх землях, зводила укріплення навколо поселень і запровадила чітку систему збору податків.
Зокрема, стала першою жінкою-княгинею в Київській Русі, яка прийняла християнство. Водночас її син Святослав цього не підтримав й залишився язичником.
Точної дати, коли Ольга передала владу Святославу, немає. Він постійно перебував у походах, тому навіть після отримання титулу управління країною залишалася за нею. Згодом вона все ж передала йому контроль над північними землями, а приблизно до 960 року Святослав вже став повноправним князем усієї Русі.
Померла ж Ольга у 969 році у Києві. Поховали її за християнськими традиціями
Княгиня Ольга: цікаві факти
Княгиня Ольга - одна з найвідоміших постатей Київської Русі, хоча багато фактів її біографії залишаються невизначеними. Попри це, збереглося чимало цікавих деталей і відомостей про її життя.
1. Княгиня стала першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство. Це відбулось у 957 році в Константинополі, де її охрестив імператор Костянтин VII Багрянородний. Під час цього візиту вона налагодила відносини з Візантією та уклала торговельні, а також політичні угоди.
2. У "Повісті минулих літ" розповідається, що якось імператор Костянтин запропонував Ользі шлюб і спільне правління. Вона погодилась прийняти хрещення від нього, а після цього відмовила, зазначивши, що він став її духовним батьком. Імператор визнав її хитрість, обдарував і відпустив, а Ольга уникла невигідного союзу, зберігши відносини з Візантією.
3. Ольга впорядкувала збір данини, запровадивши "погости" - місця її збору, та "уроки" - фіксовані розміри. За літописами, вона особисто об'їжджала землі й установлювала ці правила, що зміцнило економіку держави та централізувало владу в Києві.
4. Княгиня заклала основу для хрещення Русі. Після поїздки до Константинополя вона намагалася запровадити християнство, але зіткнулася з опором язичників. Водночас прищепила християнські цінності своєму онукові Володимиру, що вплинуло на його рішення охрестити Русь у 988 році.
5. Ольга підтримувала торговий шлях "із варягів у греки", який проходив через Київ і з'єднував Скандинавію з Візантією. Вона дбала про безпеку маршруту та впорядкувала збір данини, що зміцнило економіку Київської Русі.
6. Княгиня приділяла увагу розвитку міст і укріплень. Частина з них розташовувалася на територіях, частина яких нині входить до складу Росії. За окремими переказами, вона могла започаткувати Псков, який згодом став важливим торговим і культурним центром завдяки вигідному розташуванню на шляхах до Новгорода й Балтійського моря.
7. Ольга згадується у багатьох різних літературних творах, зокрема в "Повісті минулих літ" Нестора Літописця. Її образ зазвичай подають як приклад мудрості та рішучості. До цієї постаті також звертався й Іван Франко, який у поемі "Ольга".
8. У 1547 році княгиню канонізували в православній церкві та визнали святою рівноапостольною - цей титул надають тим, хто вплинув на поширення християнства. Вона стала першою святою жінкою Київської Русі.