Хрещатик – справжній символ Києва, де історія переплітається з ритмом сучасного життя. Тож KyivTime зібрав найцікавіші факти й маловідомі сторінки минулого цієї вулиці.
Історія Хрещатика
Ще за часів правління князя Володимира Київ був поділений на три окремі частини: Старе місто, Поділ та селище Берестове. Тоді на території сьогоднішнього Майдану Незалежності було озеро, з якого витікав струмок. Усе довкола було вкрите лісом у якому кияни полювали. Цю місцевість називали Перевісищем.
У 1797 році на тій території вперше було проведено контрактовий ярмарок. Пізніше його перенесли ближче до Бессарабки, а на Хрещатику зʼявилась перша капітальна забудова у стилі класицизму та неоампіру - Палац Головинського. Нині на його місці облаштована будівля Державного комітету телебачення та радіомовлення.
На початку 19 століття на Хрещатику за проєктом архітектора Андрія Меленського побудували міський театр. У наступні десятиліття на вулиці ставало дедалі більше триповерхових будинків, де розміщувались магазини й ресторани.

Офіційну назву "Хрещатик" вулиця отримала в 1869 році. У той період там також зʼявився готель "Національ", почала працювати перша державна телефонна станція, а кінні конки поступово замінив електричний трамвай. У тому ж числі, там побудували Головний поштамт й Будинок Гінзбурга – перший український хмарочос, на місці якого тепер – готель "Україна".

Переломною стала Друга світова війна. У 1941-му, через кілька днів після входу німецьких військ до Києва, будинки на Хрещатику й прилеглих до нього вулицях були підірвані радянськими радіокерованими мінами за наказом з Москви. Тоді радянська пропаганда намагалась приписати усі ці руйнування німцям. Внаслідок вибухів центральна частина міста горіла ще декілька днів.
Відбудова Хрещатика розпочалась не одразу. У 1943-му, після звільнення Києва, містяни почали розбирати завали на зруйнованих вулицях. Пізніше було оголошено конкурс на відповідні проєкти розбудови, але жоден з переможців так й не був реалізований. У 1948 році влада СРСР призначила архітектором міста Олександра Власова, але вже через рік його перевели до Москви.

Надалі фактичне керівництво будівництвом й функції головного архітектора Києва перейшли до Анатолія Добровольського. Відбудова тривала понад 10 років і завершилася в 1955 році.
Наступний етап змін припав на 1978 рік. У той період на Хрещатику з'явились готель з однойменною назвою, Будинок профспілок України, а також Український дім.
На початку 21 століття відбулась чергова перебудова Майдану Незалежності, а Хрещатик закріпився як одна з найпопулярніших локацій нашої столиці.

Хрещатик: цікаві факти
Враховуючи насичену історію Хрещатика, довкола вулиці сформувалося чимало фактів та цікавих історій:
- На Хрещатику за весь час його існування не будували жодної церкви, й назва не пов’язана з Хрещенням Русі.
- У часи Київської Русі місцевість, де сьогодні розташований Хрещатик, називали Перевісищем. Ця назва походить від спеціальних мисливських сіток - перевісів, які кияни використовували для лову дрібних тварин і птахів.
- Назва часто використовується як бренд, і зустрічається в назвах готелів, ресторанів та навіть їжі;
- Існує чимало пісень, які присвячені Хрещатику, або ж які згадують його.
- У 1923 році вулицю назвали на честь радянського дипломата Вацлава Воровського, убитого в Лозанні. Втім, в липні 1937-го їй повернули історичну назву. Під час гітлерівської окупації вулицю знову тимчасово перейменували - цього разу на "Фон Ейхгорнштрассе" на честь німецького головнокомандувача, убитого в Києві у 1918 році;
- Перший маршрут кінної конки на Хрещатику було прокладено у 1890 році, але лише через два роки, у 1892-му, там почав курсувати електричний трамвай – перший у Російській імперії та другий у Європі.
- У 2010 році Хрещатик посів 48 місце у світовому рейтингу вулиць із найдорожчою орендою торгових площ. Тоді вартість складала близько 2,4 тисячі доларів за квадратний метр;
- Колись від району сучасного театру імені Франка Хрещатиком протікав відкритий струмок. Під час сильних злив він переповнювався й розливався, підтоплюючи забудову. Навесні 1840 року вода піднялася настільки, що затопила 18 будинків й призвела до смертей серед людей. Після цього струмок сховали в колектор. У червні 2008 року він знову нагадав про себе: під час сильної зливи колектор за лічені хвилини заповнився водою, внаслідок чого загинули двоє людей, що подорожували підземеллями.
