Київська міська електричка існує у столиці не так і давно: це значно новіший транспорт, ніж автобуси, трамваї та інші способи пересування столицею. Однак попри це Kyiv City Express має багату історію зі своїми злетами та падіннями.
Тож KyivTime підготував цікаві факти про кільцеву електричку в Києві.
Поява міської електрички в Києві
Історія проєкту розпочалася 2 вересня 2009 року. Саме того дня запрацювала перша ділянка маршруту, яка сполучала станції Київ-Петрівка (нині – Почайна) та Городня (Воскресенка). Метою запуску було створення зручного сполучення Троєщини з метро. Спочатку на лінії курсували два потяги ЕПЛ9Т.
У жовтні 2011-го мережу розширили, утворивши кільцевий маршрут із 14 станцій. А через рік до кільця додали ще одну зупинку.
З часом електричка неодноразово переживала періоди занепаду через відсутність модернізації та належного догляду за інфраструктурою. Це, своєю чергою, часто провокувало запізнення потягів: від 10-15 хвилин до півтори години.
У 2014 році розпочалися роботи з модернізації мережі. Було оновлено не лише потяги, але й логотип. Крім того, на електрички встановили GPS-датчики, що дозволило відстежувати їх у реальному часі.
Втім, попри успішний старт і потенціал, розвиток ускладнила відсутність власного моторвагонного депо та ремонтної бази. У разі проблем із автобусами та іншим транспортом, "Київпастранс" міг ремонтувати їх у власних парках і депо, а ось про обслуговування електричок доводилося домовлятися окремо, що вимагало більше часу. Через це будь-який зламаний склад впливав на стабільність руху. Зрештою, саме ця проблема стала однією з головних причин поступового занепаду мережі.
У 2019 році міську електричку передали на баланс "Укрзалізниці", яка заявила про плани найближчим часом розпочати модернізацію наявної інфраструктури.
Того ж року з експлуатації вивели деякі потяги, що призвело до скасування скорочених "човникових" рейсів з Петрівки до Троєщини. Дві електрички так і не повернулися на лінію. Кількість несправних потягів з часом зростала, рейси один за одним скасовувалися, а інтервали руху збільшувалися.
Ситуація з міською електричкою різко загострилась 6 березня 2020 року, коли вранці на маршруті залишились лише два потяги. 17 березня того ж року перевезення повністю зупинили. Роботу мережі відновили влітку, але повернути колишній графік так й не вдалось, оскільки на лінії працювало не більше шести складів, а інтервал між рейсами був занадто великий.
Запуск Kyiv City Express
Оновлений проєкт міської електрички від "Укрзалізниці" – Kyiv City Express – запустили навесні 2022 року, у перші місяці повномасштабної війни. Тоді ж електричка стала одним з головних засобів сполучення між лівим і правим берегами Києва, коли метро не курсувало через Дніпро.
В рамках проєкту електричка отримала оновлену схему руху, яка відрізнялася від "довоєнної". До маршруту додали ще 4 зупинки:
- Київ-Дніпровський;
- Київ-Деміївський;
- Протасів Яр;
- Русанівка.
Крім того, потяги почали зупинятися на станції "Святошин", яка разом із "Дарницею" стала однією з кінцевих точок, де електрички змінюють напрямок руху.
Проїзд повного кільця електрички триває приблизно 1 годину 30 хвилин. Звичайний інтервал руху складає одну годину, а в години пік скорочується до 30 хвилин. Ще однією перевагою є те, що під час повітряних тривог потяги продовжують свій рух. Зупинки руху траплялись лише у випадках, коли уламки ракет падали на колії та перешкоджали руху поїздів.
На початку жовтня 2023 року у вагонах міської електрички почали дублювати оголошення зупинок англійською мовою для зручності іноземних пасажирів.
У січні 2024-го Київська міська рада ухвалила рішення щодо перейменування дев’яти станцій маршруту з урахуванням історичної топоніміки міста та для полегшення навігації:
- станція Вишгородська отримала назву Пріорка;
- Північна стала Вокзальною;
- станцію Лівий Берег перейменували на Березняки;
- Київська Русанівка – на Русанівку;
- Київ-Дніпровський – на Микільську Слобідку;
- Троєщина – на Воскресенку;
- Троєщина-2 – на Райдужний;
- Зеніт – на Куренівську;
- Рубежівський – на Берестейську.
В "Укрзалізниці" заявляли про плани розширити мережу електрички, зокрема збудувати станції Либідська, Відрадний та на Оболоні. Втім, реалізацію наразі відклали через повномасштабну війну.
Протягом 2024 року кільцева електричка перевезла майже 3,5 млн пасажирів.
Зміна нумерації потягів
20 січня 2025 року у Київській кільцевій електричці запровадили нову систему нумерації рейсів, щоб пасажирам було простіше відстежувати інформацію про рух потягів. Згідно з оновленими правилами, рейси отримали позначення залежно від напрямку руху: за годинниковою стрілкою або проти неї.
Так, електрички, що вирушають зі станції "Святошин" за годинниковою стрілкою у напрямку "Дарниці" позначаються літерою "А". Номер потягу відповідає порядку його відправлення. Наприклад, перший рейс має назву "А01", другий - "А02" і так далі.
Потяги, які вирушають зі станції "Святошин" у напрямку "Дарниці" проти годинникової стрілки, отримали позначення "Б". Нумерація рейсів також ведеться у порядку відправлення.
Скільки коштує проїзд у міській електричці
Нині вартість поїздки міською електричкою становить 15 гривень. Оплатити проїзд можна кількома способами:
- за допомогою QR-квитка (продається в застосунку й терміналах "Київ Цифровий", чатботах "Укрзалізниці" в Telegram, Viber, Facebook Messenger та iMessage);
- банківською карткою;
- смартфоном з NFC (Google Pay чи Apple Pay);
- транспортною карткою "Київ Цифровий".
Також квиток можна придбати безпосередньо в електричці, касах "Укрзалізниці" й терміналах компанії на станціях Вокзальна, Святошин, Видубичі та Дарниця.