Метро на Виноградар обіцяли ще у 2008 році, а відкрити перші станції — до 2016-го. Відтоді терміни переносили щонайменше пʼять разів, підрядника доводилося міняти через справу про відмивання коштів, а тепер до списку проблем додався ще й брак фінансування.
Розповідаємо всю історію й актуальний стан справ.
Історія будівництва метро на Виноградар
У 2008 році тодішній мер Києва Леонід Черновецький розпорядився, щоб метрополітен почав проєктувати нові станції та електродепо на Виноградарі. У 2013 році голова КМДА Олександр Попов заявив про план побудувати три станції в напрямку проспекту Правди й обіцяв відкрити їх до 2016 року. Однак того року станції навіть не почали будувати — "Київський метрополітен" лише оголосив тендер на розробку проєктної документації, виділивши на це перші 18 млн грн.
У конкурсі перемогла компанія "Київметробуд", яка на той момент перебувала у власності російських бізнесменів. У лютому 2017 року мер Віталій Кличко заявив, що будувати метро мають почати того ж року, а дві станції — здати до 2020-го. Договір на будівництво "Київметробуд" отримав наприкінці 2018 року — на суму 5,98 млрд грн. Самі будівельні роботи розпочалися лише в лютому 2019-го.
Наприкінці 2020 року кияни помітили, що активні роботи на майданчику зупинилися, а техніку вивезли. Кличко визнав, що графік зсунувся, й пообіцяв відкрити принаймні станцію "Мостицька" до кінця 2021 року. Але вже в жовтні 2021-го мер заявив, що "Київметробуд" не встигає, і мерія через суд подала клопотання про перенесення строків здачі двох станцій до кінця 2022 року.
Скандал з "Київметробудом"
Ще у 2018 році "Київський метрополітен" уклав з "Київметробудом" договір на 5,9 млрд грн, з якого підряднику встигли профінансувати 4 млрд грн. Замість використання на будівництво частину цих авансових коштів "Київметробуд" розмістив на банківському депозиті — зокрема 1,7 млрд грн у "Укргазбанку" — і заробив на цьому понад 139 млн грн відсоткового доходу. 22 грудня 2022 року Нацполіція провела майже 30 обшуків за адресами компаній, залучених у будівництві. Правоохоронці повідомили, що досліджують можливе заволодіння та легалізацію організаторами схеми 530 млн грн, отриманих як оплата за невиконані будівельні роботи. Додатково на рахунках, задіяних у цій схемі, заблокували понад 160 млн грн.
У грудні 2023 року КП "Київський метрополітен" через суд розірвало договір із "Київметробудом". Компанія встигла побудувати правий перегінний тунель довжиною майже 1250 метрів від станції "Сирець" до станції "Мостицька" та частково — двоярусні тунелі до наступної станції. Проведена згодом експертиза підтвердила, що через невиконані роботи Київ втратив 2,3 млрд грн. Метрополітен додатково вимагав з "Київметробуду" понад 1,3 млрд грн штрафів і пені за прострочення. У лютому 2025 року Верховний Суд постановив стягнути з компанії понад 139 млн грн, а у квітні 2025-го Господарський суд Києва — ще 78 млн грн відсотків та інфляційних втрат.
Новий підрядник і зменшений масштаб проєкту
У серпні 2024 року "Київський метрополітен" уклав новий договір на продовження робіт із групою компаній "Автострада" — тією самою, яка раніше успішно замінила частину тунеля між станціями "Либідська" та "Деміївська". Активну фазу будівництва з новим підрядником відновили у листопаді 2024 року. Контракт передбачає термін виконання робіт 30 місяців (тобто орієнтовно початок 2027 року), а вартість зросла із первинних 6 млрд до 13,785 млрд грн.
Змінився й сам масштаб проєкту. Якщо початково йшлося про чотири станції ("Мостицька", "Варшавська", "Виноградар", "Маршала Гречка"), то перша черга нового контракту передбачає будівництво лише двох — "Мостицької" та "Варшавської" (проєктна назва останньої раніше була "Проспект Правди"), а також вилочне відгалуження в напрямку майбутньої станції "Виноградар" і електродепо в Подільському районі.
Що вже збудовано
На станції "Мостицька" виконали значний обсяг підготовчих робіт. Там блаштували огороджувальні конструкції методом "стіна в ґрунті", звели основні конструкції протидуттєвої збійки, СТП-76 та вентиляційного вузла №214, продовжують перекладати мережі водопроводу й каналізації.
На станції "Варшавська" фронт робіт ширший. Збудовано пішохідний перехід із виходами №3 та №4 через проспект Європейського Союзу, завершено основні конструкції оборотних тупиків, облаштовано протифільтраційну завісу з jet-паль, перекладено кабельну лінію напругою 110 кВ. Триває спорудження вестибюля й перенесення комплексу комунікацій — водопроводу, каналізації, газопроводу, тепломережі та телефонної каналізації.
Між "Мостицькою" та "Варшавською" зводили двоярусні монолітні тунелі — унікальну для України технологію.
Грошей у сім разів менше, ніж треба
За даними КП "Київський метрополітен", загальна вартість робіт за договором від 14 серпня 2024 року становить майже 13,8 млрд грн. Щоб завершити будівництво в строки, визначені договором, потрібно 11,57 млрд грн із міського бюджету. Однак Програма економічного і соціального розвитку Києва на 2026 рік передбачає лише 1,69 млрд грн — майже в сім разів менше за потребу. Якими будуть бюджети на 2027–2029 роки, визначатимуть окремими програмами розвитку столиці.
Коли чекати відкриття
Мер Києва Віталій Кличко раніше заявляв про можливе відкриття метро на Виноградар ще у 2026 році, однак підрядник цей оптимізм не поділяє.
За даними видання УНН, навіть за оптимістичного сценарію фінансування пасажири зможуть скористатися новими станціями не раніше кінця 2020-х років. Житловий масив Виноградар, де мешкає понад 100 тисяч людей, і далі залишається без прямого сполучення з метрополітеном.