Журналіст-фрілансер: права й можливості захисту

За українським законодавством журналісти-фрілансери користуються тими ж правами, що й штатні працівники медіа.

Журналіст-фрілансер: права й можливості захисту - image unnamed-1 on https://kyivtime.co.ua

В Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» зазначено, що «журналіст – це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов’язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в Державному класифікаторі професій України».

Статус журналіста підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об’єднанням журналістів (стаття 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).

Для фрілансера підтвердження статусу журналіста необхідне як для виконання професійних обов’язків (наприклад, для акредитації до органів влади чи для роботи в місцях аварій, масових заходів тощо), так і для захисту прав журналіста. В тому числі – в разі нападу на нього. У Кримінальному кодексі Україні містяться кілька статей, які передбачають покарання за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, за замах чи за вбивство журналіста. Ці статті можуть застосовуватися і у випадку нападу на фрілансера.

Така практика цілком відповідає баченню Ради Європи, ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій, які опікуються дотриманням свободи слова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому держава заганяє фріланс у тінь і як це виправити

Комітет ООН з прав людини прийняв функціональне визначення професії журналіста. «Журналістика — це функціональна сфера, до якої входить широкий спектр професіоналів, включаючи професійних журналістів та аналітиків, що працюють повний робочий день, а також блогерів та інших професіоналів сфери журналістики, які займаються формами самостійного видання в друкованому вигляді, в інтернеті чи деінде».

У Рекомендації Комітету Міністрів РЄ № (2000) 7 “Про право журналістів не розкривати свої джерела інформації” міститься наступне визначення – «Журналіст – будь-яка фізична або юридична особа, яка регулярно або професійно задіяна в зборі та публічному поширенні інформації через будь-які засоби масової інформації. При цьому “Інформація” – будь-яка констатація факту, думки або ідеї у формі тексту, звуку та/або зображення».

Разом із тим ми фіксуємо випадки в Україні, коли журналісту-фрілансеру відмовляють в акредитації або в захисті за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу. Такі випадки є порушенням норм європейського законодавства, яке має вищий пріоритет.

Також ми спостерігаємо порушення трудових і авторських прав журналістів цифрових медіа, де значною мірою використовують працю фрілансерів. Тому як найбільша журналістська організація України, Національна спілка журналістів України проводить роз’яснювальну роботу серед журналістів цифрових медіа і блогерів, щоб вони дізналися про те, як стати членом спілки і які переваги таке членство дає. В тому числі – для захисту прав журналістів-фрілансерів.

Ще один приклад незахищеності фрілансерів – це робота громадянських журналістів на окупованих територіях Донбасу і Криму. Оскільки журналісти українських медіа не можуть легально працювати на цих територіях, джерелами незалежної інформації стають громадянські журналісти. Для них це також небезпечно: є приклади ув’язнення кримськотатарських громадянських журналістів, або блогерів, які працювали на окупованих територіях Донбасу.

Ліна Кущ
перша секретар Національної спілки журналістів України

  • 45
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    45
    Shares

За темою: