Насіли колектори: що вони можуть зробити й що вам варто знати

Події останніх років у нашій країні викликалі значні потрясіння не лише загальнодержавної економіки, а й більшості сімейних господарств. Чимало українців втратило роботу або зазнало значного скорочення доходів, у багатьох з’явилися борги, яких не було чим виплачувати.

Насіли колектори: що вони можуть зробити й що вам варто знати - image PB220078 on https://kyivtime.co.ua

На цій хвилі мов гриби після дощу повилазили фірми, які скуповують у банків проблемні заборгованості й потім стягують їх з боржників. “Кредит-капітал”, “Вердикт-капітал”, “Укрборг”, “Європейська агенція з повернення боргів” та сотні інших компаній роблять на цьому непоганий бізнес.

Ми запитали у фахівців: якщо банк продав заборгованість за кредитом іншій компанії, що вона може зробити, які права позичальника-боржника, які обов’язки компанії-кредитора? Чи має компанія-кредитор надати якісь документи боржнику?

Олексій Захаров, керуючий партнер “Правничої фірми Захарова“:

1) не в усіх випадках банк має право передавати іншим компаніям права вимоги до боржника. Зокрема, новим кредитором за договором банківського кредиту може бути тільки інший банк або фінансова установа. Фізична особа чи юридична особа без ліцензії фінустанови не може стати новим кредитором.

2) Права боржника є такими самими, як і до продажу вимоги новому кредиторові. Він має право висувати проти нового кредитора всі заперечення, які він міг би висунути проти старого кредитора.

3) за законом, новий кредитор має повідомити боржнику про те, що сталась заміна кредитора. Більше того, допоки новий кредитор не надасть доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові. Це значить, що пені і відсотки за цей час можуть не нараховуватись.

Лілія Вірьовкіна, юрист, керівниця ГО “Ти потрібен Україні”, засновниця Громадської спілки “Сильніші разом”:

Якщо до вас телефонують та повідомляють, що ваша заборгованість перейшла до третьої сторони, я б порадила наступні кроки:

1. не панікувати, якщо є можливість – увімкнути запис розмови, і про це наголосити особі, які дзвонить;

2. спитати посаду, ПІБ особи, яка дзвонить, назву організації, з якої дзвонять;

3. попросити надіслати на вашу електрону пошту або звичайною поштою письмове підтвердження про це, яке має містити внутрішні документи як банку/фінансової установи, де ви брали кошти (витяги із рішень банку, протоколи, рішення суду тощо), так і документи третьої сторони, яка приймає вашу заборгованість;

4. закінчити розмову, пояснити, що в телефонному режимі ви не сприймаєте інформацію, зайняті, маєте поганий слух тощо й покласти трубку;

5. при повторюванні дзвінків повторити дії або не піднімати взагалі телефону трубку.

Слід нагадати, що подібні дзвінки бувають не тільки з метою повернути кошти в банк, інколи такий формат використовують злодії, які таким чином: 1) перевіряють наявність або відсутність вас вдома, 2) отримують від вас інформацію про банківську карточку з метою зняття коштів.

Паралельно:

1. розгорнути документи, які ви підписували під час кредитування (якщо ви оформляли кредитну картку та інші подібні форми кредитування, договір є публічний та розміщується на сайті банку/фінансової установи);

2. ознайомитись самостійно або разом із юристом/адвокатом із пунктом про можливість передачі заборгованості третій особі: чи можливо це взагалі, які умови тощо;

3. звернутись до банку/фінансової установи, де ви оформляли кредит, посилаючись на відповідний пункт вашого договору про можливість/неможливість передачі прав іншій стороні, за наявністю з записом розмови із особою, яка надала вам таку інформацію, попросити надати письмове пояснення, які саме дії банк/фінансова установа вчиняла зі свого боку (чи передавали права, чи надавали ваші дані іншим особам тощо);

4. у разі, якщо на це є підстави (наприклад, договір не передбачає передачу третій особі без вашого дозволу, а банк
це зробив, порушуючи норму договору), звернутись до суду;

5. за наявності вивчити документи або відкриту інформацію про організацію, яка до вас дзвонила: наразі в
Україні не легалізована “колекторська діяльність”, тому подібні функції “дзвінків” мають здійснювати або сам банк/фінансова установа, або виконавча служба. Також наявну інформацію про дану організацію ви можете подати в суд, як докази незаконності дій із боку банку/фінансової установи, яка комусь надала про вас та ваш борг інформацію.

Сподіваємося, що ці поради допоможуть успішно розв’язати подібні проблеми. Хай вам щастить!

  • 215
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    215
    Shares

За темою: