Чому держава заганяє фріланс у тінь і як це виправити

На сьогодні проблема легалізації співробітників актуальна в усіх сферах трудових відносин і це проблема не тільки України, а й усього світу.

За даними звіту Міжнародної організації праці, близько 60% працівників в світі задіяні в неформальному секторі економіки, тобто працевлаштовані не офіційно.

Що цікаво, за підсумками того ж самого звіту виходить, що чим нижчий рівень життя в країні, тим більший відсоток тіньових трудових відносин.

Для більшої наглядності цього процесу, можна поглянути на мапу, що була представлена в МОП (International Labour Organization), в 2016 році:

Чому держава заганяє фріланс у тінь і як це виправити - image eng on https://kyivtime.co.ua

Як бачимо, Україна – серед країн з рівнем неформальних трудових відносин до 49%, однак такі показники досягаються здебільшого за рахунок великої кількості державних службовців (близько 250 тис. осіб), та великої кількості державних підприємств.

Якщо опустити ці сектори зайнятості, то відсоток неофіційно влаштованих працівників буде дещо вищим.
Ще більш кричущою виглядає ситуація з занятістю українських фрілансерів. За дослідженням, що було проведене популярною серед фрілансерів платіжною системою «Payoneer», близько 40% фрілансерів знаходять замовлення на фріланс-біржах, робота через які не потребує підписання ніяких договорів, реєстрації ФОП, та інших юридичних дій.

У випадку з біржами майже 100% виконавців працюють без відповідного податкового контролю, а гарантом дотримання угод виступають самі біржі, які платять податки в країнах, в яких вони зареєстровані. Як правило це іноземні біржі, там більше замовлень та вища оплата за виконану роботу.

Така ситуація не є дивною, тому що інструментами спонукання до офіційного працевлаштування, залишаються – простота податкової звітності, прозоре адміністрування податків та впевненість в ефективному накопиченні пенсійних внесків.

Зважаючи на складну економіко-політичну ситуацію, недостатня визначеність прав та обов’язків фрілансерів, як в старому так і новому Кодексі законів «Про працю» створює умови для майже стовідсоткового тіньового фріланс-ринку.

Що ж стосується тієї категорії фрілансерів, що обирає прямі замовлення, використовуючи свої особисті канали для пошуку замовників (особистий сайт, контекстна реклама, соціальні мережі, тощо), то вони дійсно потребують державного захисту і готові поділитися з державою своїм доходом у вигляді податків, однак ці виконавці хочуть побачити в особі держави не тільки ярмо обов’язків та поборів, а і гарантії державного захисту та механізми дешевого кредитування для масштабування свого бізнесу.

Україна була і залишається однією з лідерів світового фріланс-ринку, однак недалекоглядна державна політика і «турбулентна» політична ситуація змушують наших громадян шукати замовників та гарантів виконання угод в іноземних юрисдикціях.

Останнім часом почастішали випадки рейдерських атак на IT-бізнес, а також не завжди обґрунтовані вилучення серверів та блокування сайтів з боку органів правопорядку.

Зрозуміло, що за таких умов, фрілансери, більшість з яких є представниками IT-індустрії, не мають бажання легалізувати свою господарську діяльність.

Для виправлення ситуації, необхідно в терміновому порядку створити умови, для розвитку вище згаданих сфер. В першу чергу, завдяки лібералізації ринку IT-послуг.

Весь світ має побачити, що працювати в Україні вигідно та безпечно, тільки тоді ми можемо розраховувати на позитивний економічний ефект від лідерства нашої країни в світових рейтингах фрілансу.

Зменшення податкових ставок, спрощення податкової звітності, та справедлива пенсійна політика могли би стати суттєвим стимулом для виходу з тіні багатотисячної армії висококваліфікованих працівників, що безумовно покращило б як економічну ситуацію в країні, так і особисте становище фрілансерів.

Владислав Савчук
кандидат економічних наук,
CEO піар-агенції «Vlad.Agency»

  • 254
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    254
    Shares

За темою: