Путін готується до 4 світової війни, – Піонтковський

Останнім часом Григорій Явлінський опублікував цілий ряд різко критичних статей про тупик російської зовнішньої політики, про небезпечне сповзання до глобального зіткнення, здатного знищити Росію і решту світу.

Наполегливість його попереджень викликала у мене відчуття, що його тексти – результат не тільки серйозного наукового аналізу, але і володіння якоюсь ексклюзивною інформацією про ментальному стані російського керівництва.

І для мене не став сенсацією зміст його розмови з Путіним, яким він поділився на днях:

– Володимире Володимировичу, ви розумієте, що ми наблизилися до війни?

– Так. І ми в ній переможемо.

Професійні ненависники Явлінського вже встигли звинуватити його в свідомій участі в путінському ядерному шантажі. Що значить участь ?! Перш за все, я добре особисто знаю Явлінського і абсолютно переконаний в автентичності приведеного ним діалогу. Так, відповідь Путіна – це ядерний шантаж, більш того, це нова більш просунута стадія ядерного шантажу. Так, Путін свідомо виголосив ці слова, і він хотів, щоб Явлінський транслював їх місту і світу. Він хотів, щоб світ знав, що Путіна не лякає війна і він вважає, що в ядерній війні може перемогти.

Явлінський зобов’язаний був нам це повідомити. Стан російського пацієнта – найважливіша інформація для всього світу.

Путін вперше публічно виголосив слова «І ми в ній переможемо». Але як саме він збирається в ній перемогти, я докладно розповів ще в 2014 році в статті «Путін має намір виграти 4-у світову війну».

В силу виняткову важливість і актуальність обговорюваного питання дозволю собі навести велику цитату з цієї публікації:

У своїй знаменитій кримської (Судетської) мови хороший Путін втілив смутні колективні геополітичні фантазми російської політичної «еліти» в чіткі концепти: роз’єднана нація, збирання споконвічних земель, Русский Мир. Так була сформульована порядок денний Четвертої світової війни. І це не порядок денний збереження статус-кво. Навіть найскромніша практична реалізація амбітної ідеї «збирання російських земель» зажадає зміни державних кордонів принаймні двох країн – членів НАТО – Латвії та Естонії.

І які ж інструменти, крім своєї знаменитої «духовності», могло б задіяти для успішної конфронтації з блоком НАТО і анексії територій входять до нього країн держава, в рази поступається НАТО з економічного розвитку, науково-технологічним рівнем, потенціалом конвенціональних збройних сил?

Тільки ядерну зброю. Але, запитаєте ви, хіба не загальновідомо, що в сфері ядерних озброєнь Росія і США, так само як і півстоліття тому, знаходяться в патовій ситуації доктрини взаємного гарантованого знищення (ВДУ) та, отже, ядерний фактор можна виключити зі стратегічних розрахунків.

Справа в тому, що це не зовсім так, а вірніше зовсім не так. У волатильною геополітичної ситуації ядерна держава, орієнтована на зміну сформованого статус-кво, що володіє перевершує політичною волею до такої зміни, більшим байдужістю до цінності людських життів (своїх і чужих) і певною часткою авантюризму, може домогтися серйозних зовнішньополітичних результатів загрозою застосування або обмеженим застосуванням ядерної зброї. Адже ядерна стратегія це не сухий математичний аналіз сценаріїв обміну ударами, а багато в чому драматичний психологічний поєдинок.

Путінська порядок денний 4-й світової війни не ставить адже за мету знищення ненависних США, що можна було б досягти сьогодні тільки ціною взаємного самогубства. Ця повістка поки значно скромніше: розширення «Русского Мира», розпад блоку НАТО, дискредитація і приниження США як гаранта безпеки Заходу.

Розглянемо в цьому контексті, наприклад, один став з моєї легкої руки широко обговорюваним серед експертів можливий сценарій епохи 4-й світової війни. У плані реалізації духопід’ємне концепції збирання корінних руських земель, проголошеної історичною промовою В.В. Путіна 18 березня, що володіють унікальним генетичним кодом пасіонарні російськомовні жителі Нарви (Естонія) проводять референдум про приєднання до «Руському Світу». Для реалізації підсумків їх вільного волевиявлення на територію Естонії вводяться озброєні до зубів зелені чоловічки з відзнаками або без оних і діловито розставляють нові прикордонні знаки. Які будуть в цій ситуації дії агресивного блоку НАТО?

Згідно ключовий статті 5-ї статуту цієї організації, всі його держави-члени повинні надати Естонії негайну військову підтримку. Деякі з цих держав мають технічну можливість елімінації прибульців протягом півгодини засобами дистанційного вогневого впливу. Відмова союзників Естонії виконати свої зобов’язання стане подією історичного значення: він буде означати принизливий кінець НАТО, догляд США зі світової арени і повне політичне домінування путінської Росії не тільки в ареалі «Русского Мира», а й на всьому європейському континенті. Саме цей результат потрібен Кремлю, а не якась там Нарва і тим більше її пасіонарні російськомовні жителі. І тим не менше відповідь на питання – чи буде НАТО захищати Естонію в разі спроби її згвалтування сусідній суперядерной державою – зовсім не очевидний.

А ось Путін знає, що вони знають, що якщо прийдуть на допомогу Естонії, то він може відповісти дуже обмеженим ядерним ударом: знищить, наприклад, дві європейські столиці.

І поставте тепер себе на місце лауреата Нобелівської премії миру Обами. Він залишився єдиним, хто якось може втрутитися в так несподівано загострилася конфлікт навколо нікому в Америці невідомого, так пропади він пропадом, містечка Narva. А вся прогресивна і навіть вся реакційна американська громадськість дружно кричать йому під руку: «Ми не хочемо вмирати за f ****** Narva, Мr. President! »

До речі, такої ж думки, як з’ясувалося, дотримується і переважна більшість жителів ФРН, де недавно було проведено опитування громадської думки на тему «Чи повинна ФРН буде виконати свої союзницькі зобов’язання по відношенню до Естонії в разі її військової конфронтації з Росією?». 70% миролюбних німецьких громадян відповіли твердим Nein, Німеччина повинна зайняти нейтральну позицію в цьому конфлікті.

Путін давно спостерігає за своїми західними партнерами і глибоко зневажає їх. А як же ще ставитися до них, якщо канцлери і прем’єри великої Європи шикуються в чергу послужити холуями на його газоколонках за жалюгідне винагороду в 2 млн євро в рік? Він переконаний, що переграє їх в потенційних військових конфліктах, які виникнуть на шляху реалізації його великої ідеї Русского Мира, незважаючи на те, що РФ набагато поступається НАТО в області звичайних озброєнь і не перевищує США в ядерній сфері. Духом ми візьмемо. Духом і нахабством. «Як школяреві битися з добірної шпаною», до того ж ядерною ломом оперезаної і трохи що їм розмахувати?

Що ж сталося за минулі 4 роки? Колективний західний Чемберлен, повільно розвертаючись, зробив свій перший крок у відповідь на нараставший ядерний шантаж Москви. Ядерна риторика Кремля, спрямована на підрив ключовий статті 5-ї статуту НАТО, була почута, проаналізовано і прийнята до уваги. Члени альянсу домовилися про розміщення на постійній основі на території країн Балтії символічних контингентів НАТО, включаючи американських військовослужбовців. Розміри цих контингентів не мають визначального значення. Вони не здатні на наступальні дії, і, розрахунок НАТО був на те, що їм не доведеться брати участь і в оборонних операціях. Принциповий сам факт присутності жменьки американських солдатів і офіцерів в балтійських країнах. Вони – живий щит стримування, заручники-смертники, якщо хочете.

Весь замысел кремлевских шантажистов строится на том, что, введя в балтийские страны вежливых «зеленых человечков» и размахивая ядерной дубиной, они запугают и парализуют Европу и США вопросом: «Вы готовы умереть за Нарву?» Символическое присутствие американских военнослужащих в районе Нарвы психологически разворачивает ситуацию на 180 градусов. Теперь появление там первого вооруженного вежливого человечка автоматически означает вступление Российской Федерации в войну с США. Чего как раз и стремился избежать Кремль своим ядерным шантажом. Тем самым сакраментальный вопрос из 30-х годов прошлого столетия адресовался бы теперь уже не к Западу, а, наоборот, к Путину и его ближайшим бизнес-партнерам: «Г-да Гангрена, Косой, Михал Иваныч и как там вас еще, вы действительно готовы умереть за Нарву? Ужели вам покой не по карману?»

Багатьом спостерігачам, включаючи і автора, здавалося тоді, що цей крок зупинить кремлівських авантюристів. Але немає, після деякого замішання гібридна психологічна війна відновилася.

Путінське впевнене «Так. І ми в ній переможемо »означає, що і сьогодні Путін відсотків на 90% впевнений, що Захід злякається його погрози« ядерної ескалації заради деескалації »і відступить. А якщо ні, то з 99% -ною вірогідністю відступить і не відповість після першого ядерного удару. З такими шансами – або, точніше, з такими уявленнями про свої шанси – азартні персонажі охоче грають у Володарів Світу.

Путін не раз і не два малював в своїх виступах і відеоінтерв’ю апокаліптичні картини особистого нанесення їм ядерного удару. І, як справедливо зауважив один наглядова коментатор, міркує він про це з явним прагненням.

Судіть самі, подивившись уважно, наприклад, на його обличчя у фільмі «Миропорядок 2018″, коли він заявляє Соловйову, що не потрібен йому Світ без Путіна у владі. Так, саме без Путіна у владі. Пояснив же нам наш Гесс-Володін, що Росія сьогодні це і є Путін при владі.

Йдеться про потенційний ядерному терориста, що взяв у заручники населення своєї власної ( їм, російським, на людях і смерть красна!) І багатьох інших країн. З ним треба розмовляти. Але дуже відверто, предметно і зрозумілою для неї мовою. Так, у нього було важке дитинство. І юність, і зрілість, до речі, теж (спробуйте стільки років прослужити Володею-пробочнік у гордовитого Собчака). Він весь зітканий із жахливих комплексів.

Збігом обставин на чолі Росії (далеко не в перший раз) виявився маніяк, який рухається своїми девіантною комплексами і переслідує абсурдні зовнішньополітичні цілі, не тільки нічого спільного не мають із забезпеченням безпеки країни, а й ставлять під загрозу саме її існування. Якщо, звичайно, країна дійсно ще існує, а не бовтається підвішеною на чекістському гаку.

  • 1
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    1
    Share


ПРИЄДНУЙТЕСЯ!
Наш Фейсбук: facebook.com/kyivtime.in.ua
Наш Телеграм: t.me/kyivtime_co_ua
Наш Твіттер: twitter.com/kyivtime

За темою:

Leave a Comment